Ми з сестрою практично в один час поїхали за кордон, Галина моя в Грецію попрямувала, а я для заробітків Італію вибрала.
Було це ще 22 роки тому назад. Тоді мені було 40 років, а Галині моїй 43, вона старша сестра.
Жили ми в селі, недалеко одна від одної, мали сім’ї, дітей. У мене донька, і у Галини донька, наші дівчатка були ровесницями, і коли ми їх залишали, донькам нашим було по 20 років.
Моя Орися якраз заміж зібралася, треба було весілля робити, а грошей не було.
Я тоді позичила велику суму грошей, і таки зробила єдиній доньці гідне весілля.
Чоловік мій мене абсолютно не підтримав, казав, що я не маю розуму – зичу такі великі гроші, що донька і так це не оцінить і все таке.
Слухати його я не стала, зробила як задумала – позичила гроші, зробила весілля, і поїхала в Італію їх відробляти.
Тут теж мене чоловік не підтримав, він не хотів, щоб я кудись їхала з дому. А невдовзі він пішов до іншої і розлучився зі мною.
В моїй хаті почав хазяйнувати зять. Хлопець мені зразу сподобався, бо добре ставився до моєї доньки, і був беручкий до роботи.
Всі зароблені гроші я висилала їм з донькою, а вони вже розпоряджалися ними на свій розсуд.
Галина, сестра моя, мене за це дуже сварила. Вона мені постійно розповідала різні історії заробітчанок, які все висилали дітям, а в підсумку залишилися ні з чим.
Сама Галина ні доньці, ні зятю нічого не висилала. Вона собі будинок всі ці роки будувала, і треба сказати, що у неї не будинок, а палац справжній вийшов.
Витрати своїх дітей я ніколи не контролювала, вважала, що вони достатньо дорослі, щоб розумно розпорядитися важко заробленими мною євро.
В жовтні цього року я приїхала додому, і те, що я побачила, мене дуже вразило. Я знала, що донька з зятем мені сюрприз готують, але навіть не думала, що такий.
Приїхала я і відразу з автобуса мене зять зустрів. Я була впевнена, що він зараз мене в село відвезе, в мою хату, але зять сказав, що ми їдемо в місто.
Привіз він мене під якийсь будинок-новобудову, піднялися ми на третій поверх, зять відчинив двері своїм ключем. Зайшла я, інтер’єр в квартирі мені дуже сподобався – все новеньке, чистеньке, та все одно, на душі у мене був осад, мені було неприємно від того, що мене не в рідну хату привезли, а в знімну квартиру, нехай і таку зручну та красиву.
Раптом з кухні вийшла донька зі словами:
– Вітаємо, мамо! Ми тут тобі сюрприз підготували. Подобається?
Я не могла повірити, що діти придбали цю квартиру для мене!
– А звідки ж ви гроші взяли? – питаю.
Виявилося, що мої діти ті гроші, які я їм присилала напочатку, вклали у власну справу – відкрили невелику фірму. Зять серйозно за це взявся і тепер його бізнес приносить непогані прибутки.
Гроші вони складали, і за це купили мені квартиру. Діти вважали це своїм обов’язком.
Я така рада, що не можу словами передати. Діти мене дуже здивували, я і не сподівалася на це.
Коли я зателефонувала своїй сестрі Галині, щоб похвалитися, який сюрприз мені діти зробили, вона за мене зовсім не пораділа.
Справа в тому, що її донька з зятем ще кілька років тому поїхали в Канаду, щоб покращити своє фінансове становище. Тепер моя сестра залишилася сама в своєму величезному будинку.
А у мене є все – і житло, і родина, і я цьому дуже рада.
І це неправда, що всі діти заробітчанські гроші своїх батьків по вітру пускають. Тут як вже кому пощастить…
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
