Приїхала мама з Греції з пустими руками, хоч би 100 євро нам дала. Каже, що привела небагато, і що гроші їй потрібні, щоб підправити здоров’я. – Мамо, а де ж Ви жити плануєте? – питаю її. – Як де? Тут, – дивується мама. – Будинок у тебе великий, місця всім вистачить. Я розумію, що це моя мама, і що я не можу вигнати її на вулицю, а от мій чоловік готовий це зробити хоч зараз

Свою маму я дуже люблю, але я її не розумію. Мені ніхто не вірить, що мама була 20 років на заробітках в Греції, і нічого не те, що нам не дала, а собі не заробила.

Приїхала мама додому перед Різдвом, і відразу до мене, бо в її старій квартирі просто неможливо жити.

Ми з чоловіком маємо невеликий власний будинок, і коли мама до нас напросилася, звичайно, ми її прийняли, бо не могли її на вулиці залишити, але тепер мені щодня доводиться вислуховувати від чоловіка, що він не зобов’язаний приймати у своєму домі тещу, бо вона не заслужила.

Будинок цей ми і справді самі збудували, моя мама не дала нам жодного євро.

Поки ми будувалися і відмовляли собі у всьому, моя мама жила в Греції в своє задоволення. Це треба так умудритися, щоб за 20 років не заробити собі навіть на однокімнатну квартиру.

Ще до того, як вона поїхала за кордон, ми жили в однокімнатній квартирі в старому панельному будинку. Квартира вже тоді була дуже стара, а зараз будинок в такому стані, що там просто неможливо жити.

Що робила мама в Греції і куди дівала гроші, лише їй одній відомо. Додому вона приїжджала рідко, бо жила там з одним греком, на 10 років молодшим за неї.

Скільки разів я напрошувалася до неї в гості, хотіла відпочити, адже Греція дуже гарна країна. Та й, заодно, подивитися як мама живе. Але мама постійно говорила, що вона працює, і не має де мене приймати.

Той чоловік, я так розумію, сам ніде не працював, а жив за мамині гроші. Він був дуже незадоволений, коли мама сказала, що додому їде. Просив її залишитися.

Але залишитися вона не могла, бо почала раптово втрачати зір, і мусіла їхати додому, щоб підлікуватися.

Жити їй ніде, от вона про мене, нарешті, і згадала. Приїхала з пустими руками, хоч би 100 євро нам дала. Каже, що привела небагато, і що гроші їй потрібні, щоб підправити здоров’я.

– Мамо, а де ж Ви жити плануєте? – питаю її.

– Як де? Тут, – дивується мама. – Будинок у тебе великий, місця всім вистачить.

Я розумію, що це моя мама, і що я не можу вигнати її на вулицю, а от мій чоловік готовий це зробити хоч зараз, я ледве його втримую.

Ситуація і справді складна. Що мені робити?

Cпеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page