Приїхала Лідочка в суботу ближче до обіду, хоча мама чекала її з самого ранку. Привезла її чорна машина. Василина в цей час була в городі, і випадково почула розмову своєї доньки з водієм цієї автівки. – Лідо, ти не тягни! Хату продавати вже треба, нам гроші зараз потрібні! Так що спробуй переконати стару сьогодні! – Стару? Хату продати? – від почутого Василина аж присіла

Василина весь день чекала доньку. Прокинулася дуже рано, наліпила вареників, борщику червоного зварила, адже її Лідочка так його любить, а сама вона настільки зайнята, що не має часу собі щось зварити – весь день вона на роботі, бо хоче якусь копійку собі заробити.

Любила Василина дуже свою доньку. Народила вона її у пізньому віці, в 40 років. У них з чоловіком дітей не було, і коли вони вже з цим змирилися, Бог нагородив їх дитинкою. Дівчинку вони дуже любили, і ніколи ні в чому їй не відмовляли.

Лідочка виросла вередливою і вибагливою, але любляче серце матері цього не помічало. Василина, яка давно стала вдовою, і жила за одну пенсію, хоч і сама мала не багато, але кожну гривню на купку складала, щоб дитині своїй дати, коли та, нарешті, приїде до неї.

Приїжджала Ліда в село не часто, хіба що за грошима. Все казала матері, що не має часу, зате, коли по гроші чи продукти їхала, то час знаходився завжди.

Але Василина на це зважала. А кому ж вона буде допомагати, як не рідній дитині?

Приїхала Лідочка в суботу ближче до обіду, хоча мама чекала її з самого ранку. Привезла її чорна автівка.

Василина в цей час була в городі, і випадково почула розмову своєї доньки з водієм цієї автівки.

– Лідо, ти не тягни! Хату продавати вже треба, нам гроші зараз потрібні! Так що спробуй переконати стару сьогодні!

– Стару? Хату продати? – від почутого Василина аж присіла.

Що ж це виходить? Її рідна донька хоче її вижити з дому!

Василина почала було плакати, але швидко взяла себе в руки і вийшла до доньки.

Накрила стіл, сіли обідати. Ліда відразу взялася до справи.

– Мамо, тут така справа… Мені терміново гроші потрібні. Хату твою треба продати, терміново… Ти не переживай, на вулиці ти не залишишся, я тебе потім до себе заберу.

Довго донька не гостювала, поїла, забрала гроші і продукти, які приготувала їй мама, і поїхала, по неї приїхала та сама чорна машина.

А Василина обіцяла доньці, що подумає… Але що тут думати? Тут і так все зрозуміло – донька виросла егоїсткою і хоче залишити на старість рідну маму без даху над головою…

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page