fbpx

Приїхала Галина на Різдво додому з великою купою грошей, зателефонувала сину, запросила його з невісткою і внуками до себе на Різдво, а він відповів, що не приїде, бо має багато справ, та й з роботи не відпускають. Жінка дуже засмутилася, бо хотіла запропонувати сину, щоб він лишав столицю і повертався додому, вона на нього будинок запише, адже он який палац просто пустує. – Мамо, а тебе хіба хтось просив такі хороми будувати? – відповів син. – Мені вони не потрібні, і в село я не повернуся. Сумно було Галині це чути, а ще сумніше стало, коли вона в церкві на Різдво чоловіка свого побачила, який стояв щасливий біля своєї теперішньої дружини

Галина дивилася на пачку зароблених нею в Італії грошей, і не розуміла, для чого вона так важко гарувала, адже все пішло зовсім не так, як вона собі уявляла.

Це Різдво Галина святкувала сама. Так прикро на душі у 65-річної жінки ще ніколи не було. Вона заробітчанка, вже 19 років в Італії. Планувала ще рік побути, а далі додому.

З своїм завданням – збудувати будинок і заробити собі щось на старість, Галина справилася, але чомусь це не додавало їй у відчутті щастя.

Багато років тому вона поїхала за кордон, щоб покращити своє матеріальне становище, та й хотілося дітям трохи підсобити.

– Ми з тобою все життя прожили в бідності, не хочу, щоб і наші діти так само жили, – сказала Галина чоловікові, коли прийняла рішення їхати в Італію.

– То ти таки вважаєш, що в грошах щастя? – сумно тоді спитав чоловік.

– А в чому іще? Не діло це, все життя зводити кінці з кінцями, – виправдовувалася Галина.

Мама тоді теж просила її нікуди не їхати, але Галина вперлася, що хоче новий будинок, і що хоч на старість мріє пожити в достатку. Якби ж то вона знала, яку ціну їй доведеться за це заплатити.

Чоловік пожив біля її мами всього рік, після того, як Галина поїхала. А потім він знайшов собі іншу жінку, а Галині сказав, що йому більше дружина потрібна, ніж гроші.

Діти батька зрозуміли, бо теж не підтримували мамине заробітчанство.

Син закінчив школу і в столицю поїхав вчитися. Там і залишився – знайшов роботу, одружився, сам собі квартиру купив, без маминої допомоги.

Доньці Галина хотіла купити квартиру, бо мала вже відповідну відкладену суму, але донька з чоловіком вирішили їхати за кордон, в Канаду, тому попросили маму, щоб вона просто їй ці гроші віддала, бо на новому місці вони їм точно знадобляться.

І вже тоді Галина зрозуміла, що вдома її ніхто, крім її старенької мами, не чекає.

А в минулому році і мами не стало. Великий будинок Галини стоїть зачинений, вона іноді просить сусідку, щоб та приходила і провітрювала його.

Приїхала Галина на Різдво додому з великою купою грошей, зателефонувала сину, запросила його з невісткою і внуками до себе на Різдво, а він відповів, що не приїде, бо має багато справ, та й з роботи не відпускають.

Жінка дуже засмутилася, бо хотіла запропонувати сину, щоб він лишав столицю і повертався додому, вона на нього будинок запише, адже он який палац просто пустує.

– Мамо, а тебе хіба хтось просив такі хороми будувати? – відповів син. – Мені вони не потрібні, і в село я не повернуся.

Сумно було Галині це чути, а ще сумніше стало, коли вона в церкві на Різдво чоловіка свого побачила, який стояв щасливий біля своєї теперішньої дружини…

Повернулася Галина додому, глянула на пачку зароблених євро, і знову задала собі запитання, а чи варті були вони того, що вона зараз отримала?

Cпеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page