Галина дивилася на пачку зароблених нею в Італії грошей, і не розуміла, для чого вона так важко гарувала, адже все пішло зовсім не так, як вона собі уявляла.
Це Різдво Галина святкувала сама. Так прикро на душі у 65-річної жінки ще ніколи не було. Вона заробітчанка, вже 19 років в Італії. Планувала ще рік побути, а далі додому.
З своїм завданням – збудувати будинок і заробити собі щось на старість, Галина справилася, але чомусь це не додавало їй у відчутті щастя.
Багато років тому вона поїхала за кордон, щоб покращити своє матеріальне становище, та й хотілося дітям трохи підсобити.
– Ми з тобою все життя прожили в бідності, не хочу, щоб і наші діти так само жили, – сказала Галина чоловікові, коли прийняла рішення їхати в Італію.
– То ти таки вважаєш, що в грошах щастя? – сумно тоді спитав чоловік.
– А в чому іще? Не діло це, все життя зводити кінці з кінцями, – виправдовувалася Галина.
Мама тоді теж просила її нікуди не їхати, але Галина вперлася, що хоче новий будинок, і що хоч на старість мріє пожити в достатку. Якби ж то вона знала, яку ціну їй доведеться за це заплатити.
Чоловік пожив біля її мами всього рік, після того, як Галина поїхала. А потім він знайшов собі іншу жінку, а Галині сказав, що йому більше дружина потрібна, ніж гроші.
Діти батька зрозуміли, бо теж не підтримували мамине заробітчанство.
Син закінчив школу і в столицю поїхав вчитися. Там і залишився – знайшов роботу, одружився, сам собі квартиру купив, без маминої допомоги.
Доньці Галина хотіла купити квартиру, бо мала вже відповідну відкладену суму, але донька з чоловіком вирішили їхати за кордон, в Канаду, тому попросили маму, щоб вона просто їй ці гроші віддала, бо на новому місці вони їм точно знадобляться.
І вже тоді Галина зрозуміла, що вдома її ніхто, крім її старенької мами, не чекає.
А в минулому році і мами не стало. Великий будинок Галини стоїть зачинений, вона іноді просить сусідку, щоб та приходила і провітрювала його.
Приїхала Галина на Різдво додому з великою купою грошей, зателефонувала сину, запросила його з невісткою і внуками до себе на Різдво, а він відповів, що не приїде, бо має багато справ, та й з роботи не відпускають.
Жінка дуже засмутилася, бо хотіла запропонувати сину, щоб він лишав столицю і повертався додому, вона на нього будинок запише, адже он який палац просто пустує.
– Мамо, а тебе хіба хтось просив такі хороми будувати? – відповів син. – Мені вони не потрібні, і в село я не повернуся.
Сумно було Галині це чути, а ще сумніше стало, коли вона в церкві на Різдво чоловіка свого побачила, який стояв щасливий біля своєї теперішньої дружини…
Повернулася Галина додому, глянула на пачку зароблених євро, і знову задала собі запитання, а чи варті були вони того, що вона зараз отримала?
Cпеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.