fbpx

– Привіт, Оксано! Мене звати Тамара. У нас з твоїм чоловіком серйозні відносини, вже давно, не тримайте його біля себе, будь ласка, відпустіть, він хоче піти до мене. В той вечір, дуже несподівано для себе, Оксана дізналася, що в чоловіка є інша. Так виходить та дівчина, з якою вона якось побачила свого чоловіка в магазині – зовсім не є «дочкою друга». Суперниця Тамара була, дійсно, набагато молодшою за Віктора, на цілих 12 років, їй було всього 38. У Оксани не вкладалося в голові, навіщо досить молодій жінці потрібен 50-річний чоловік, та ще й одружений? Не багач, не особливо видатної зовнішності. Загадка! А правда була близько

– Привіт, Оксано! Мене звати Тамара. У нас з Віктором серйозні відносини, вже давно, не тримайте його біля себе, будь ласка, відпустіть, він хоче піти до мене.

Голос у слухавці, який чула Оксана, був досить молодої жінки. Так виходить та дівчина, з якою жінка якось побачила свого чоловіка в магазині – зовсім не є «дочкою друга», як він потім її виправдовувався.

Оксана навіть і не знайшла, що відповісти на таку несподівану заяву незнайомої їй жінки, просто зітхнула і відразу мовчки поклала телефон. В голові крутився рій думок, факти складалися в певний ланцюжок і підтверджували підозри про те, що у Віктора, з яким вони прожили чверть століття в шлюбі, є інша жінка.

Під час вечері Оксана так, про між іншим, розповіла чоловікові про ранковий дзвінок. Той поперхнувся, відклав ложку і почав щось ледь чутно бурмотіти в своє виправдання. Оксана не влаштовувала якихось суперечок, не плакала, а просто спокійно спостерігала за своїм чоловіком, їй було цікаво, чим же закінчиться справа.

А закінчилося вона тим, що після нетривалих пояснень, чоловік зібрав деякі речі і пішов, напевно, до неї.

Чесно кажучи, Оксана не очікувала, що він зробить це так відразу. Від цього було ще важче на душі.

Залишившись одна, жінка, нарешті, змогла дати волю сльозам та смутку.

Суперниця Тамара була, дійсно, набагато молодшою за Віктора, на цілих 12 років, їй було всього 38. У Оксани не вкладалося в голові, навіщо досить молодій жінці потрібен 50-річний чоловік, та ще й одружений? Не багач, не особливо видатної зовнішності. Загадка!

Загалом, для суперниці все легко і просто в цій ситуації, в ось дружині. Відпустити і змиритися! Принаймні так, швидше за все, думала Тамара, коли дзвонила Оксані.

Проплакавши десь з тиждень, Оксана стала налаштовувати себе на нове життя. Синові поки розповідати вона нічого не стала, він в іншому місті живе, не хотілося турбувати власну дитину, адже роботу покине, приїде з батьком розбиратися і маму втішати.

Вже, начебто, і легше стало майже через місяць, як раптом Віктор додому заявився, знову душу розворушив. Сам речі свої по квартирі збирає, а при цьому все життя спільне з дружиною згадує, згадує все, та не погані моменти, а лише хороші. Ходить, не поспішає, як ніби чекає, що Оксана залишитися з нею йому запропонує.

І повторяться таке стало мало не щотижня: то віддай йому оту рамочку, то приніс назад ось цю скриньку. Всі нерви Оксані він таки зіпсував. В останній раз вона навіть двері не стала відкривати, так Віктор сказав, що поговорити дуже треба, довелося впустити в квартиру.

Зізнався, що погано йому там, не комфортно, незатишно, додому тягне. Як так? Куди кохання поділася? не щирі ті почуття були, неправдиві.

Життя з молодою жінкою виявилася складним для чоловіка. Крім відносин, у них не було нічого спільного, а це важливо для спільного життя. А «вибудовувати» все це з нуля дуже складно і довго. Та й чи потрібно? Набагато простіше спробувати повернутися туди, де все звично і знайомо до дрібниць, де людина знає тебе, і ти знаєш її. Але от питання: чи потрібен ти тепер цій людині?

Оксана не змогла прийняти Віктора назад, знала, що не зможе жити спокійно, якщо бачитиме його щодня перед собою, в душі затаїлася важка образа за таку зраду. Але він так і намагається повернутися, регулярно заходить до колишньої дружини. Віктор повірити не може, що дружина хоче забути про нього і розпочати нове життя.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – racurs.

You cannot copy content of this page