Цього року перед святом Миколая моя мама вирішила приїхати з подарунками до онука. Вона так робила щороку, все було добре, але ми тоді знімали квартиру і були в ній самі собі господарями. А зараз нам довелося переїхати до свекрухи, вже 10 місяців живемо у неї.
Я сама родом з села, там досі живуть мої батьки. Вони люди прості і дуже хороші, кликали нас з Сергієм до себе, будинок у нас просторий. Але нам звідти на роботу далеко, тому перший час ми знімали. А зараз ми активно складаємо гроші на перший внесок, тому чоловік вирішив, що ми можемо трохи пожити і у його мами.
Моя свекруха, Віра Олексіївна, любить порядок, в її чотирикімнатній квартирі завжди чистота. Гостей приймати свекруха вдома не любить, зовсім. Вона моїм батькам ще на весіллі дала зрозуміти, що родичатися з ними не збирається і родинні посиденьки влаштовувати не буде.
Прийшла мама до нас 18-го ввечері, щоб подарунки внуку передати. Нас вдома не було, ми ще з садочка не повернулися. Свекруха відчинила їй двері, але не запросила зайти. Мама віддала їй сумку з подарунками і сіла під під’їзд чекати на нас. Вона в той день телефон вдома забула, тому і не змогла попередити про свій приїзд.
Я коли маму на лавочці побачила, мені так прикро стало – ось що означає не бути господинею у своєму домі. Але маму додому я таки забрала, мені свекруха вже нічого не сказала, зачинилася в своїй кімнаті, а ми з мамою пішли на кухню пити чай.
Артемко дуже любить свою бабусю, шкода, що бачимся ми не часто. Він від моєї мами не відходив, і віршики їй розповідав, і малюнки показував. В очах мами я бачила таке щастя і радість. Свекруха ж хоч і живе з нами з нами в одній житлоплощі, але майже не спілкується – ні зі мною, ні з онуком. Максимум, вона може поговорити з своїм сином, і то без мене.
Чоловік мені постійно каже, мовляв, не звертай уваги, звичайно ви не заважаєте, мама просто людина така, нетовариська, розмовляти не любить, у неї повно справ, проблеми на роботі, так що їй не до нас.
Посуд ніколи не залишаю в раковині, готую на всіх, прибираю, мию, перу, все роблю по дому. Мама мого чоловіка ніби нічого і не говорить, але це її мовчання дуже напружує. Моя мама ніколи з пустими руками не приїжджає, завжди з гостинцями! Картоплю, моркву, домашні заготівлі, мед – все що сама має, і нам везе. Але свекрусі цього не потрібно, вона каже, що може все сама собі купити.
Просто Віра Олексіївна не любить гостей. За 10 місяців я жодного разу не бачила, щоб до нас хтось приходив. Я це розумію, вона така людина, але мамі моїй це не поясниш. Вона ображена, що не може з рідною донькою і внуком зустрітися зайвий раз.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
