Ми з сестрою вже наближаємося до пенсії, тому завжди намагаємося триматися разом і підтримувати одна одну у всьому.
Мені 56 років, сестрі 59. Я живу одна в своїй двокімнатній квартирі, яку я сама собі в свій час придбала.
Так склалося, що дітей у мене немає. Я була заміжня, але ми з чоловіком розлучилися майже відразу, прожили всього два роки, дітей у шлюбі у нас не було.
Вдруге заміж я вже не виходила. Працювала багато, бо в мене не було свого житла, я дуже хотіла купити собі квартиру.
Моя старша сестра Ольга першою вийшла заміж і залишилася в нашій хаті біля батьків.
Невдовзі у неї народилася дитина, потім ще одна. Сестра з чоловіком стали розбудовувати батьківський будинок, щоб їм усім місця вистачило.
Тому я вирішила не претендувати на свою частку, а віддати все сестрі, вважала, що їй потрібніше.
Я непогано заробляла, бо відкрила свою точку на базарі, возила тоді одяг з Хмельницька.
Це була на той час доволі прибуткова справа, принаймні, мені і на життя вистачало, і на квартиру я відкладала, і сестрі час від часу грошенят підкидала.
У Ольги з чоловіком троє дітей, три дочки. Найстаршій 37 років, середній 34.
Вони обидві вже одружені, Ольга старших своїх дочок житлом забезпечила: старшу дочку з зятем залишила біля себе, а середній купила однокімнатну квартиру.
Є ще молодша донька, Тетяна, їй 24 роки, вона ще не одружена, але за словами сестри, збирається.
Так от, прийшла до мене сестра минулої неділі, гостинців багато принесла, а далі і каже, що має до мене справу.
Ольга розповіла, що у нареченого її Тетянки немає свого житла. Знімати квартиру вони теж поки не можуть, бо не мають стільки грошей.
Тому сестра просить мене, щоб я впустила молодих до себе, і віддала їм одну з двох своїх кімнат.
Начебто, пропозиція непогана, і родичам треба допомогти. Та й місця у мене багато, мені одній стільки не треба.
Але, з іншої сторони, мені всього 56 років, і якщо я впущу племінницю з чоловіком в свою квартиру, то це назавжди.
Не знаю, що мені робити? Якщо я відмовлюся, сестра образиться і перестане зі мною спілкуватися.
А якщо погоджуся, то чи не зроблю собі гірше?
Як бути?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Я стала помічати, що моїй невістці хтось часто телефонує. Вона виходить з кімнати і йде розмовляти, щоб ніхто не чув. Потім одягається, виходить з дому, а повертається дуже щасливою і з гарним настроєм. Одного разу я таки наважилася і прямо запитала Олену в чому причина таких походеньок
- Два місяці тому я на пенсію вийшла. Так зраділа тому, думала відпочину. Та чоловіка мого наче хтось підмінив. Важко мені з ним, хоч бери й розлучайся на старості років
- Нещодавно нам з Італії прийшла звістка, що мама чоловіка там в лікарню потрапила, і треба, щоб хтось туди поїхав до неї. Зовиця ще рік тому виїхала з дітьми в Канаду, тому вона зразу сказала, що зараз поїхати в Італію їй не вийде. Мій чоловік теж не зможе виїхати, а інших родичів у свекрухи просто немає. Я зразу зрозуміла, що ця особлива місія – догляд за свекрухою, випаде на мене, бо просто більше нікому
- Сусідка мені розповіла, що Степан хлопець хороший, і батько у нього людина справедлива, але от мама нам життя не дасть, такий от у неї характер, її всі люди в селі стороною обходять. Але Степан обіцяв, що з часом ми побудуємо свою хату і переїдемо, тому з батьками ми будемо жити недовго. Я вийшла заміж, але пошкодувала про це
- Донька моя довго не могла няню для дитини знайти, а дуже спішила вийти на роботу після декрету, бо у неї висока зарплата. Пошуки няні затягнулися і зять запропонував мені тимчасово посидіти з їх дитиною, поки вони когось знайдуть. Я, звісно, погодилася, але тоді ще не знала, як обернеться це все