fbpx
Життєві історії
Приходила подруга в неділю в гості до мене. Скаржилася, що їй вже 35 років, а заміж ніхто не кличе. Все при ній: квартира шикарна, машина дорога, робота хороша. Все вона має, за собою доглядає, але й досі живе одна. І тоді я стала розповідати Ларисі про свого чоловіка. Вона дуже здивувалася, коли почула правду, адже все життя заздрила мені

– Я, щиро кажучи, вважаю так, що в 35 років вже немає чого перебирати і шукати щось нереальне в наш час, бо майже весь молодий та вдалий час повністю втрачений, його вже ніяк не повернути, на жаль, потрібно вже виходити заміж за того, хто є, хто пропонує і кличе стати його дружиною, – говорить подрузі 28-річна Марина, яка гуляє з двома своїми доньками 3-х і 4-річними доньками. Бо так можна і без дітей, і без своєї сім’ї залишитися.

– І про кого це ти мені хочеш розповісти зараз, про когось конкретно?

– Ой, краще б ти мене не питала цього. То я мову про подругу свою веду – Ларису. Все при ній зараз: квартира шикарна, машина дорога, робота хороша, як для нашого часу, з кар’єрою – а в особистому житті все сумно і сіро у неї зовсім. Приходила моя подруга Лариса неділю в гості до мене, скаржилася на своє нелегке життя. Ти, каже, щаслива, у тебе чоловік такий чудовий, дітлахи, я теж так хочу жити. А я їй сказала, що вона сама собі шукає проблеми. А вона мені відразу стала говорити, мовляв, не щастить мені в житті: одні невдахи якісь зустрічаються постійно. Заміж виходити просто нема за кого мені, от чесне слово.

– Не вірю я! Ну не може бути такого, щоб прямо всі навколо неї чоловіки погані, а вона лише хороша.

– Ось і я їй так прямо в очі вчора сказала! Але вона себе так налаштувала вже, це дуже помітно, що говорити їй щось марно, на мою думку вона взагалі ніяк не зважала, вона вважає, що я їй щось не те говорю. Стала Лариса мені перераховувати своїх знайомих, тих, хто ще не одружений і за віком ще не старий зовсім для неї, але всі виявляється не такі, як їй потрібно, не ті чоловіки, про яких вона мріє. Один чоловік в свої 35 років зі своєю мамою й досі живе, коли на роботі затримується, мамі дзвонить, “відпрошується” – погано, одним словом, у нього все, мамин синочок. Другий – свій чоловік, дуже компанійський, але знайомих у нього так багато, що мало часу буває вдома, постійно гулянки з друзями його лише й цікавлять в цьому житті, такий точно в сім’ї довго не затримається, недобрий варіант. Третій – такий собі трішки повнуватенький і їсть вже аж зханадто багато, четвертий – тільки й роботою своєю живе, дуже відповідальний, перед начальством лише бігає, на роботі з ранку до пізнього вечора сидить, п’ятий – зовсім хорошої освіти немає, працює сантехніком, хоча й красивий чоловік, шостий – суцільні копійки заробляє і ні до чого в житті не тягнеться, його все й так влаштовує. От коли я вислухала свою подругу, то зрозуміла, що їй пари немає на цілому білому світі, так вона собі чоловіка ніколи не знайде.

– Ну так, хочу тобі сказати, що наречена вона ще та, така вже перебірлива, що таких ще не зустрічала.

– От я її так довго слухала, а сама стала думати,  а як я сама заміж вийшла в 21 рік за свого Олега? Нічого особливо не аналізувала, не вибирала. Проте живемо зараз дуже добре ми з ним, дітей ростимо, всі заздрять, таких чоловіків і батьків, як мій Олег, зараз і не знайти. А якби аналізувала і вибирала, як моя подруга, то бігти треба було від такого чоловіка, ще як тільки познайомилася з ним. І освіти ще не було у нього, і молодий такий нерозумний був він зовсім, і зарплата копійчана, і ходив лише в одному светрі та штанах, які мама йому, до речі, купила, одягу нормального навіть не мав він. А тепер зовсім іншою людиною став, відколи ми в шлюбі, відповідальний, серйозний та надійний. І от я їй так і сказала – мовляв, не придумуй собі нічого, не шукай принца на білому коні, хочеш сім’ю – бери і створюй з першим чоловіком, до якого лежить душа і буде тобі щастя. У твоєму віці, мовляв, щось вишукувати і перебирати вже немає чого. Це в двадцять років ще можна перебирати і носом крутити, а тобі вже не варто.

– А вона що тобі сказала, послухалася до твоєї поради?

– Не знаю, чи вона мене послухалася, але стала мені доводити, що краще жити одній, чим з ким попало. А я їй відразу тоді відповіла, що це не правда. Одній не краще жити. Роки йдуть, здоров’я не додається, часи вже не ті. Скоро і тих чоловіків, хто є зараз не одружений, не залишиться і тих вже скоро розберуть. так і залишиться Лариса одна, коли шукатиме ідеального чоловіка. Хіба я не права7

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – trserial.

You cannot copy content of this page