В кожної людини в житті виникають такі проблеми, які здаються найгіршими і ми вважаємо, що вирішити їх вже неможливо, що ось і все, це кінець і виходу немає. Так ось, хочу сказати, що все можна виправити, головне не впадати у відчай.
Пригадую найскладніший період в моєму житті. Це сталося, коли не стало тата. Після пережитого мама занедужала, потрібна була купа грошей на лікування. І в цей самий момент, мене кидає мій чоловік, з яким ми прожили в шлюбі сім років. Я залишаюся сама, з трирічною дитиною на руках і з купою проблем.
Квартира в якій ми жили була взята в кредит. Так як платити за неї я не могла, то мені довелося просто шукати нове житло в місті, або повертатися в село, в батьківську хату, куди навіть автобуси їздять раз на тиждень. Я ледь знайшла кімнату в гуртожитку, з дуже поганими зручностями. Але вибору не було.
З ранку я бігала в садочок, потім до мами в лікарню, потім на підробіток. Грошей не вистачало зовсім. Про нормальну їжу я взагалі забула. І тут, через місяць після розлучення, я дізнаюсь, що чекаю дитину. Я думала, що це ніколи не закінчиться, все було як в тумані. Але це було моє випробування. Через три місяці мама одужала і мені стало трохи легше. Мама залишилась зі мною і трохи допомагала чим могла.
Звичайно, було зовсім не легко, але я якось справлялась. В призначений термін у мене з’явився синочок, якого я дуже люблю. А ще через три роки, я познайомилась з дуже хорошим чоловіком, доброю та порядною людиною. З яким ми одружилися. Зараз у нас троє дітей, власний будинок і головне кохання і взаємоповага в сім’ї.
Бувають і труднощі, але згадуючи минуле, я їх сприймаю з легкістю. Я добре знаю, що може бути і гірше.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
