ЯК незавершені справи ПРИЗВОДЯТЬ НАС В ступор АБО ЩЕ ПАРУ СЛІВ ПРО «ефект Зейгарнік».
Люди болісно реагують на незавершені справи.
Припустимо, ви чекаєте ввечері гостей. Ви зробили прибирання в будинку, приготували вечерю, прикинули, як будете всіх розважати. Все готово, і до приходу гостей ще ціла година.
Здавалося б, це відмінний час щоб відпочити або вирішити інші завдання. Але … чомусь у більшості з нас не виходить відволіктися.
Незавершені справи
Ця година вже зарезервована свідомістю. І замість того, щоб розслабитися, ми інтенсивно займаємося очікуванням гостей. Деякі люди в такій ситуації не можуть навіть книгу почитати і постійно дивляться на годинник.
Одна невелика зустріч, призначена на середину дня, запросто може зіпсувати деяким людям цілий день.
Адже ні до, ні після неї вони не в силах нічим серйозно зайнятися.
До зустрічі факт наближення події діє на нерви, а після здається, що робити щось корисне пізно, тому що потрібно більше часу.
У підсумку день втрачений, хоча логічних пояснень цьому немає.
Якщо ви рідко виїжджаєте в відпустки або відрядження, то напевно починаєте готуватися за кілька днів, відкладаючи всі інші справи до свого повернення. Адже ви вже «зайняті», майже поїхали.
Ставки збільшуються, коли мова заходить про підготовку до іспитів, очікування презентації перед інвесторами або співбесіди для влаштування на нову роботу.
Наскільки це поширене явище?
Цікаво те, що людина – це не єдина істота, яка «залипає», стикаючись з незавершеними справами.
У тварин є так звана зміщена активність. Дослідники виявили, що якщо тварина не може завершити розпочате завдання, вона перемикається на безглузді дії, якими вона хоче замінити невиконане завдання.
Наприклад, дві гієновидні собаки зіткнулися на кордоні своїх територій. Вони не знають, що їм робити – нападати чи бігти. В цьому випадку гієновидні собаки починають кружляти на місці, вмиватися, рити ями і здійснювати інші нелогічні дії.
А як у людей?
У людини конфлікт між кількома важливими завданнями або страх перед прийняттям рішення викликає бажання відкласти справи на потім, а теперішній час присвятити читанню соцмереж, готуванні кексів або тренуванню з важкими гантелями.
Коли ж ви призначаєте зустріч, ви відзначаєте її в голові як завдання, що вимагає завершення.
Ви як би починаєте її, і відсутність можливості її негайно завершити викликає занепокоєння. Фактично ви нічого не робите, але очікування серйозно вимотує нервову систему.
Читайте також: Підказки серця. 11 симптомів, що вказують на серйозні пpoблеми з серцем!
Особливо сильно напруга проявляється, коли виконання завдання розтягнуто в часі.
Наприклад, ви лікуєте зуби, намітивши низку відвідувань у стоматолога, або працюєте над завданнями, де їх завершення залежить не тільки від вас, але і від інших (багато хто може півдня чекати відповіді, не в силах в цей час зайнятися іншими справами).
Є люди, які складають великі списки завдань, сподіваючись, що їх це дисциплінує, а насправді хвилювання від незавершеності кожної з них акумулюється до тих пір, поки занепокоєння не перетворює людину в невротика.
Всі ці вражаючі реакції виникають через особливості сприйняття людиною незакінчених справ.
Що кажуть учені
Марія Рікерс-Овсянкина (1898-1993, учениця Курта Левіна) провела простий експеримент: вона давала дорослим людям нудне і марне завдання – скласти фігурку з розрізаних частин.
Коли людина виконувала приблизно половину завдання, вона переривала її і просила зробити друге завдання, не пов’язане з попереднім.
При цьому не повністю зібрану фігуру вона прикривала газетою.
Виявилося, що після закінчення другого завдання 86% людей висловили бажання повернутися до першого завдання і завершити його, причому неможливість зробити це збільшувала швидкість серцебиття людей і надавала інші психофізіологічні ефекти.
«Чому дорослі люди, почавши таку дурну роботу, хочуть повернутися до неї? Адже ніякого інтересу або заохочення немає! »- дивувалися психологи.
У результаті був зроблений висновок, що у людей виникає потреба завершити будь-яке, навіть безглузде завдання.
До того ж Блюма Зейгарник відкрила те, що зараз називають «ефект Зейгарник».
Її досліди показали, що людина набагато краще запам’ятовує незавершені справи, ніж дороблені.
Ми не тільки страждаємо від незакінчених справ, але ще й не здатні викинути їх з голови.
Це пояснює, наприклад, чому люди дочитують погані книги, хоча це не приносить їм ніякого задоволення.
Добре, але як це лікується?
Занепокоєння від незавершених справ можна уникнути, якщо зайнятися іншими, але подібними за змістом заняттями.
Відмінний ефект дає «сурогатне виконання», коли ви передоручаєте завдання іншому (і в голові ставите галочку «зроблено»), або навіть імітуєте виконання справи.
Наприклад, ви позначили себе щось купити, але замість самої покупки доходите до магазину, ставите галочку в списку і так заспокоюєте свої нерви.
Найцікавіше, що спостереження за людиною, що працює над подібним завданням або її завершенням, також створює відчуття розслаблення.
Більш того, деякі справи необхідно залишати незакінченими, бо вони більше не актуальні. Якщо ваш проект не виправдав очікування, зовсім необов’язково катувати себе заради того, щоб його закінчити.
Далі. Якщо ви затіяли розтягнуту в часі справу, – вивчення нової мови, освоєння нової професії, реалізацію серйозного проекту, – вам доведеться довгий час жити під величезною тінню незавершеності.
Щоб ця тінь не вбuла вашу мотивацію, розділіть велику задачу на проміжні етапи, і отримуйте задоволення від досягнення кожного з них.
Безліч складних завдань можна виконати, приступаючи до них відрізками по 20-30 хвилин, і зовсім необов’язково чекати, поки у вас з’явиться довгий часовий проміжок.
Мати пару годин, за час яких вас ніхто не потурбує, – це розкіш. А якщо робити щось по півгодини в день, до кінця тижня ви відчуєте реальний прогрес.
На жаль, навіть дотримуючись цих рекомендацій, повністю позбутися від внутрішньої напруги не вийде.
Але можна полегшити ситуацію, якщо ловити моменти марного очікування і усвідомлено перемикати себе на корисні справи.
Читайте також: Всім, хто хоче мати щасливу сім’ю, варто знати про трикутник Карпмана
