Моя невістка нещодавно почала заглядати в мою кишеню, тобто рахувати мої гроші. Але я сама винна, привчила, що ніколи до них додому з пустими руками не приходжу. Машинка, хороша книга, великий конструктор, одяг … Онука я дуже люблю, тому ретельно планую бюджет пенсії так, щоб на нього побільше залишилося. Навіть якщо Аня просить мене просто так з ним посидіти, я все одно щось йому приношу.
Вдома я живу сама, тому у мене є кішечка. Нещодавно моя приятелька порадила хороші вітаміни для неї. Дорогі, правда, а що поробиш. Я порахувала, що до пенсії в мене ще є кілька гривень, тому купила ці вітаміни. Дзвінок від Ані з проханням посидіти з онуком був для мене неочікуваним. Йти з порожніми руками мені здалося негарним. Я подумки підрахувала, скільки мені треба залишити на найнеобхідніші продукти – молоко, хліб, трошки ковбаски, на решту, що залишився я купила машинку, простеньку, пластмасову. Онук зрадів – йому все одно, головне – увага, а не ціна. А невістка, покрутивши іграшку, побачила написану на наклейці знизу ціну, і скривилася. Джерело
Мені це не зовсім сподобалося, але я вирішила не загострювати на цьому увагу. Аня пішла, а ми з онуком весело провели час. А потім повернувся з роботи мій син. За чаєм я розповіла йому, що наша кішка вже стара, їй вже зовсім погано і що я купила їй дорогі вітаміни. Михайло дуже любив нашу кицю і запропонував мені віддати гроші за вітаміни, та я відмовилася.
А приблизно через тиждень я зустрічаю свою сваху в магазині. Від неї я і довідалася, що Ані не сподобалось ні те, що я купила внуку дешеву іграшку, ні те, що я купила кішці дорогі вітаміни. Сваха, накручена донькою, теж мені свої претензії висловила, що в першу чергу про онука треба думати, а не відбуватися від нього китайським пластиком. А я про стару кішку дбаю, більше, ніж про дитину. Я з нею попрощалася, навіть не стала їй нічого пояснювати.
Через два дні син покликав мене до себе, обговорити одну справу. Коли я зайшла в квартиру, невістка навіть не привіталася зі мною, всім своїм виглядом показуючи образу. Я покликала онука, щоб віддати йому традиційний невеличкий подарунок, але Аня заборонила внуку щось від мене брати. Втрутився син, він накричав на неї, щоб вона не влаштовувала сцен. Але невістка почала кричати на нього: «Твоя мати витрачає шалені гроші на кішку, а рідному внуку вона принесла пластмасову дешеву машинку! Це нормально? Та яка вона після цього бабуся?»
Мені було дуже прикро все це чути: один-єдиний раз я витратила на внука мало і все – я більше не заслуговую називатися бабусею. Я вибачилася і пішла. На свій день народження невістка мене не запросила, ще злиться. Мені навіть на мить здалося, що скоро я буду винна в тому, що за опалення плачу: могла б не платити, а онукові що-небудь купити.
Я ніколи б не подумала, що моя невістка така меркантильна. Я гадала, ну позлиться вона день-другий і минеться, та схоже, миритися зі мною невістка не бажає. Дуже прикро, бо я щиро не розумію, що такого я поганого я зробила.
Фото ілюстративне – SampFuncs.Ru.
