fbpx

Прожила я у свекрів 3 роки, а потім дізналася, що у мого чоловіка в місті є інша жінка. Про це мені перший раз сусідка сказала, мовляв, бачила мого Юрка в компанії молодої білявки, але я не повірила їй. Але потім чоловік приїхав в село, і сам про все нам розповів. Свекруха стала на його сторону, сказала, що головне, щоб її синочок був щасливим, а з ким – їй байдуже. Як і байдуже було бабусі, що буде з її маленьким онуком. А от свекор вчинок сина не схвалив, сказав, що йому соромно за нього, але нас з онуком він не кине, допоможе чим зможе

Я народилася в багатодітній родині, у моїх батьків було разом зі мною шестеро дітей. Мама з татом старалися, але нічого дати нам не могли. Я це рано зрозуміла, тому і вирішила відразу після школи їхати в місто шукати щастя.

В інститут я не поступила, але в технікум мене взяли. Я його успішно закінчила і влаштувалася на роботу. Жила в гуртожитку, було важко, дуже.

В село до батьків я їздила рідко, але коли приїжджала, що старалася щось собі скласти, аби не з пустими руками додому приїхати, адже я розуміла, що моя допомога батькам потрібна.

А потім я зустріла Юрія, він теж приїхав в місто, щоб щось заробити, так ми з ним і зустрілися. Почали ходити на побачення, я закохалася – зіграла молодість і бажання мати родину, діток. Юрій зробив мені пропозицію і я погодилася.

Ми розписалися і вже через місяць я зрозуміла, що дитину чекаю. Жити з немовлям в гуртожитку мені видавалося не зовсім правильним рішенням. До себе додому з дитиною я теж не могла повернутися, для нас там місця не було.

Юрій тоді запропонував мені їхати до нього в село, у його батьків був приватний будинок, і вони були не проти того, щоб я до них переїхала.

Я народила сина, і з немовлям стала жити у свекрів, а Юра повернувся в місто, бо там у нього була робота. Додому чоловік приїжджав лише на вихідні, і то не завжди.

Мені це не дуже подобалося, адже синочок підростав, і йому був батько потрібний, а тата Андрійко бачив дуже рідко.

Добре, що хоч був дідусь завжди поруч. Свекор виявився чудовою людиною, він мені дуже допоміг в той час, коли я жила у них.

Про маму чоловіка я такого сказати не можу, я взагалі, нічого доброго про неї і не згадаю – недоброю була вона, не любила ні мене, ні мою дитину.

Прожила я у свекрів 3 роки, а потім дізналася, що у мого чоловіка в місті є інша жінка. Про це мені перший раз сусідка сказала, мовляв, бачила мого Юрка в компанії молодої білявки, але я не повірила їй. Але потім чоловік приїхав в село, і сам про все нам розповів.

Свекруха стала на його сторону, сказала, що головне, щоб її синочок був щасливим, а з ким – їй байдуже. Як і байдуже було бабусі, що буде з її маленьким онуком.

А от свекор вчинок сина не схвалив, сказав, що йому соромно за нього, але нас з онуком він не кине, допоможе чим зможе.

Батько Юрія своє слово стримав, і всупереч волі своєї дружини, дав мені доволі велику суму грошей, якої мені вистачило на перший час.

Минуло багато років, я згодом ще раз вийшла заміж і ми з другим чоловіком виростили сина, спільних дітей у нас не було. Андрій свого рідного батька не пам’ятає навіть, адже виростив його мій другий чоловік.

Зараз мені 55 років, і до свого сорому мушу зізнатися, що я до цього часу не цікавилася, як справи у мого чоловіка і його родичів, я просто викреслила цих людей з нашого з сином життя.

Але нещодавно я дізналася, що мій свекор залишився сам, і живе одиноко в селі. Свекрухи не стало, а мій колишній чоловік поїхав за кордон і звідти не дається чути, йому просто байдуже до того, що відбувається з його літнім батьком.

А я попросила сина, щоб він відвіз мене машиною до дідуся. Андрій з радістю погодився.

Свекра ми застали в дуже поганому стані, він майже не бачить, до нього кілька разів в тиждень приходить жінка з служб соцзахисту і допомагає йому.

Але я вирішила, що так не можна. Запитала чоловіка, чи він не проти, якщо я колишнього свекра заберу до нас, у нас є будинок, зайва кімната для дідуся точно знайдеться.

Свекор дуже зрадів нашій появі, і сказав, щоб ми витягли папку з документами з шухляди.

Ми відкрили папери і побачили, що серед них є дарча на будинок, яку свекор завбачливо оформив на Андрія, свого онука.

На цьому історія не закінчилася, бо колишній чоловік раптом згадав про батька, хтось з родичів йому повідомив, що тепер свекор у нас живе. Виявляється, Юрій за кордоном нічого не має, і сподівався, що завжди зможе повернутися в батьківський будинок.

А коли він почув, що батько будинок переписав на Андрія, то дуже розізлився, телефонував батькові з проханням змінити свою волю.

– Я – твій рідний син! А вони тобі хто? Батьку, ти чужим людям хату подарував! – розлючено кричав в слухавку мій колишній чоловік.

Свекор нічого йому не відповів, поставив слухавку. З його майже незрячих очей текли гарячі сльози. Він просто обійняв мене, і сказав, що йому прикро, що він виростив такого байдужого сина. А ще запевнив, щоб я не хвилювалася – свого рішення він не змінюватиме.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube. 

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page