fbpx
Життєві історії
Коли я була в лікарні, ніхто не прийшов мене провідати. Допомогла мені сусідка по палаті – 63-річна жінка. Почувши мою історію, вона запропонувала пожити місяць-другий у неї, поки я не знайду роботу і не стану на ноги. Коли у мене все налагодилося, до мене подзвонила сестра колишнього чоловіка, просила гроші, і тоді я зрозуміла – бумеранг існує

Невдале заміжжя і бумеранг.

Коли мені було 19 років, я зустріла Сергія. Тоді мені здавалося, що він – принц на білому коні: високий, красивий, розумний. Я закохалась. За матеріалами

Але моїм батькам він відразу не сподобався. Батько сказав, що краще все життя буде тримати мене вдома, ніж видасть заміж за Сергія.

Тоді я не розуміла, що батьки бачили його суть. Вони помітили, що у нього є певні проблеми, але я була закоханою 19-річної дурепою.

Розлютившись на батьків, я вирішила переїхала до нього в квартиру.

Перші 2 місяці все було нормально. Він працював, я займалася господарством і готувалася вступати до університету. Але поступово починалося пекло. Все частіше він став напиватися. Спочатку по 2 пляшки пива в день, потім більше і міцніше. Але мені не куди було діватися. Я терпіла.

Багато хто подумає, що я могла піти в будь-який момент, але тоді мені було 19 років і я дуже сильно залежала від нього. Він постійно говорив, що батьки не приймуть мене, що я буду жити на вулиці. І з якоїсь причини я вірила.

Але одного разу сталося так, що я вибігла з будинку босоніж і в легкому халаті. Я просто бігла, не знаючи куди. І очевидно, дорогою впала в сніг і втратила свідомість.

Прокинулась я вже в лікарні з переохолодженням. Ніхто не прийшов мене провідати: я не хотіла говорити батькам про своє «ганебне заміжжя» і визнавати їх правоту.

Своїх друзів у мене не було. Допомогла мені сусідка по палаті – 63-річна жінка. Почувши мою історію, вона запропонувала пожити місяць-другий у неї, поки я не знайду роботу і не стану на ноги. Натомість я мала наглядати за її будинком: прибирати, прати і готувати.

В той момент – це було порятунком. Я дуже вдячна цій жінці і досі її відвідую.

Через 1,5 місяці я знайшла роботу в місті і зуміла зняти житло. Восени вступила до університету і відразу ж зустрілася з батьками. Вони взяли мене і сказали, що це їх вuна, раз вони так просто відпустили мене.

З того часу пройшло 2 роки. Позавчора мені подзвонила сестра Сергія і попросила грошей. Я 2 роки з нею не спілкувалася, а тому дуже здивувалася, що вона просить гроші саме у мене, вона адже знає, що сталося між мною і її братом.

Але ситуація була критичною, тому вона дзвонила всім, хто міг хоч трохи допомогти. Потрібні були гроші, щоб врятувати Сергія, який потрапив у неприємну ситуацію.

Його сестрі я сказала їй правду: грошей у мене особливо немає, тому що я вчуся і сама знімаю житло. Так навіть якби були, я не знаю, чи дала би їх для нього.

Мені його шкода, по-людськи, але в той момент я зрозуміла, що карма існує.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.