fbpx
Життєві історії
Про запіканку, яку принесла свекруха, Людмила забула і вона зіпсувалася. Це чоловікові дуже не сподобалося. Запіканку він викинув, а дружині він висловив все, що думає. Я, каже, на роботах з ранку і до ночі працюю – сім’ю забезпечую. А ти вдома сиднем сидиш, а в квартиру до нас не ввійти – так все брудно. А ти живеш так, ніби тобі все подобається. Одним словом, з мене досить. Валерій зібрав речі і пішов до мами, а Людмила щиро вважає, що брудна квартира не може бути причиною для розлучення

Від Людмили пішов чоловік. На прощання сказав, що втомився жити в бруді. Зібрав валізи і пішов до мами. Вже два тижні від нього нічого не чути.

Зрозуміло, що Людмила такого повороту зовсім не очікувала. Серйозних проблем у них в сім’ї не було. Трохи через безлад в квартирі сперечалися, але це так, по дрібницях.

З Валерієм у щасливому подружжі вони проживали п’ятий рік. На тему порядку в побуті Валерій, звичайно, завжди злегка обурювався. З самого початку невелика претензія по чистоті у нього була. Чоловік збирав волосся Люди по всій квартирі, і акуратно відносив у відро для сміття.

Людмилі спочатку це все чарівним здавалося. Он у людей чоловіки шкарпетки по кутах ховають, а у неї чоловік шкарпетки не просто сам щодня і вручну пере, а ще й прасує їх праскою.

Валерій з роботи прийде, і відразу з шваброю носиться – ретельно миє підлогу. І посуд за Людмилою не раз перемивав. Липкий, каже, у тебе посуд виходить, дорога дружино. Мама моя за таке миття тобі б цілу лекцію прочитала.

Мама Валерія, Вероніка Данилівна, дуже поважала чистоту. У стоматології працювала. Вона навіть картоплю перед чищенням в кількох водах з милом промивала. Генеральне прибирання в квартирі робила щосуботи. Гості у неї все в під’їзді роззуватися навчені були. І одяг вуличний в пакети ховали завжди заздалегідь.

Людмила до свекрухи навіть трохи соромилася в гості приходити – тільки з дивана встанеш, а Вероніка Данилівна вже диванну накидку рівняє. Або з пилососом несподівано вискакує. Незручно було це все якось.

І ось так вони жили. Ні, іноді, звичайно, чоловік робив Людмилі зауваження. Чого це, мовляв, у нас в холодильнику тухлим знову смердить? Ти б, Людмило, як господиня, могла б і частіше туди заглядати.

Гора немитого посуду в раковині на кухні теж була чоловікові не до душі. Набридло, говорив, що у нас в мийці вічно завали. Жодної чистої кружки в будинку немає. Я, каже, вже втомився сам чистоту підтримувати.

Людмила, звичайно, все в жарт переводити хотіла – все ж молодята вони, належить їм легко і весело гострі кути обходити, і притиратися один до одного.

Потім все гірше стало, особливо після появи дитини. Люда в декреті засіла, до материнства вона, звичайно, відносилася легко і просто, нічого поганого не бачила в тому, що малюк забруднився і ходив в брудному одязі. Олежик у них де взуття лизнув, а де з миски собачої чого вхопив – не біда це. Імунітет так впевненіше формується. Це Людмила пояснювала чоловікові і його матері.

Але ні свекруха, ні Валерій не готові були миритися з бардаком в домі. Тільки тепер чоловік вже не поспішав сам все робити, а показував дружині на брудний посуд і немиту підлогу. Хіба ж це сім’я на п’ятому році шлюбу?

Останньою краплею стала запіканка свекрухи, про яку Людмила забула і яка зіпсувалася. Це чоловікові дуже не сподобалося. Запіканку він викинув, а дружині він висловив все, що думає.

Я, каже, на роботах з ранку і до ночі працюю – сім’ю забезпечую. А ти вдома сиднем сидиш, а в квартиру до нас не ввійти – так все брудно! Дитина постійно в брудному одязі теж. А ти живеш так, ніби тобі все подобається. Одним словом, з мене досить.

І пішов Валерій. Людмила вже й не знає, що робити. Можливо навіть, тепер її чекає розлучення. Ну як так можна, адже чоловік пішов практично на рівному місці, бо хіба це причина – бруд в квартирі?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page