– Я Вероніку знаю ще з дитинства, – розповідає знайома. – Ми були дуже близькі, ділилися одна з одною усім, допомагали одна одній. До тих пір, поки вона не закрутила роман з цим одруженим! Після цього я в ній розчарувалася. Ні, мене особисто це не стосується – слава Богу, це не мій чоловік. Але, я просто впевнена – хороша дівчина з одруженим чоловіком водитися не буде. А якщо буде – ну, це ознака непорядності. Навіщо мені така подруга?
Вероніці, про яку йде мова, тридцять два роки, розквіт молодості і краси. Втім, з приводу своєї зовнішності Вероніка особливо не переймається, точно знаючи, що красунею вона не була ніколи, навіть в юності. Щоб більш-менш добре виглядати, Вероніці доводиться витрачати багато зусиль: дієта, особливі схеми харчування, фітнес, косметолог. Завдяки всьому цьому в свої тридцять два дівчина виглядає краще, ніж двадцять. Вероніка привела в порядок зуби, знайшла свого перукаря, виробила, нарешті, стиль в одязі – і майже задоволена собою.
Особливо на тлі деяких ровесниць-однокласниць, колишніх зірок з тонкими таліями і гривами волосся, за якими свого часу табунами бігали хлопці. Багато з них, переваливши за тридцятирічний рубіж, перетворилися в безрозмірних тіток. А Вероніці, здається, вік безумовно пішов на користь.
Ні в школі, коли вона була сірою мишкою, та ще з бідної сім’ї, ні пізніше, в офісі, коли вже почала працювати, вона не виглядала так добре, як зараз. Дім-робота-дім, вихідні з батьками на дачі – все, що бачила дівчина.
Подружки поруч зустрічалися з хлопцями, бігали на побачення, виходили заміж, розлучалися і через недовгий час примудрялися завести нові відносини – вже з дитиною. До Вероніки дівчата йшли за підтримкою і співчуттям в скрутну годину. І вона шкодувала, вислуховувала, гладила по голові, витирала сльози. І заздрила. Тому що у самої Вероніка в особистому житті був повний штиль.
Втім, в глибині душі Вероніка ні крапельки цьому не дивувалася. Кавалерів міняти – не з її зовнішністю. Дівчата-подружки, звичайно, кидалися її переконувати – так перестань, мовляв, ти чого! Справа не в зовнішності зовсім! Інакше заміжніми були б одні красуні. Але дівчина тільки відмахувалася – ну так, звичайно, не в зовнішності, як же. Тільки он у красунь кавалери в черзі стоять, а у Вероніки в її роки за плечима жодних серйозних стосунків.
Загалом, коли на неї раптом звернув увагу Олександр, Вероніка довго не могла повірити, що це всерйоз. Він – розумний, забезпечений, упакований по повній, цікавий чоловік, і Вероніка – маленька сіра мишка в джинсиках.
Те, що у Олександра була сім’я, дружина-красуня і двоє синів-дошкільнят, Вероніка теж знала з першого дня. Але про те, що вона, Вероніка, забере з родини комерційного директора великої фірми, ніколи не було і думки. Вони просто пообідали разом. Він просто підвіз її до будинку. Дружина з дітьми поїхали за кордон, йому нудно, і він запросив її ввечері в театр, а потім – просто так, зрозуміло! – на вечерю в ресторан.
Коли ж Вероніка усвідомила, що у неї стосунки з одруженим чоловіком, вона вирішила народити. Для себе. Олександр обіцяв допомагати і підтримувати.
Коли ж з’ясувалося, що буде дочка, і зовсім був на сьомому небі від щастя. Купив їй однокімнатну квартиру в непоганому районі, допоміг зробити ремонт, оплатив всі необхідні послуги і покупки. Вероніка пішла з роботи за наполяганням Олександра, народила дитину, і живе ось уже чотири роки в своє задоволення: займається собою і дочкою, два рази на рік стабільно їздить відпочивати на море, обставила нову квартиру.
Олександр регулярно буває в гостях, підкидає грошей – на господарство і просто так, дарує подарунки, допомагає вирішити якісь дрібні побутові проблеми. Громадська думка в особі кумоньок дивиться на нього з симпатією – погань він, звичайно, але людина порядна, дитину не кинув. Допомагає, гроші дає, у вихованні бере участь.
Та й перша сім’я теж не в накладі: Олександр встигає і там, і тут. Чи знає офіційна дружина про Вероніку – достеменно невідомо. Швидше за все, знає, звичайно, і закриває очі – заради своїх дітей. Хлопці живуть з батьком, вчаться в приватній школі, займаються недешевим спортом, мають плани на майбутнє – і перекреслити все це заради якихось юнацьких ідеалів здається неправильним. Багато таку позицію підтримують – а що, молодець. Думає не про себе, а про дітей. Мало хто на таке здатен.
І тільки Вероніку всі засуджують. Вероніка живе в повному вакуумі. Спочатку вона щиро думала, що це пов’язано з народженням дитини – випала з суспільного життя, пішла з роботи, звичайно, коло спілкування звузилося. Але тепер розуміє, що все набагато глибше. Заміжні подруги шарахнулись від неї як по свистку – таке враження, що Вероніка піде зараз у всіх без розбору відбивати чоловіків, народжуючи кожному одруженому чоловікові по дитині!
Проте жіноча солідарність з обманутою дружиною, яку особисто ніхто не знає, виявилася дорожчою подруги:
– У тебе немає нічого святого! – зарозуміло заявляють подруги Вероніці. – Забрати чужого чоловіка – це в голові не вкладається! Бідна жінка – його дружина! За що їй це.
Розлучені подруги з дітьми, що працюють на двох роботах і отримують копійчані аліменти, більш лояльні, хоча теж шиплять в сторону Вероніки:
– Так жити не можна! Гордість треба мати! – кажуть вони.
Мама теж обурюється, чи не найбільше. Мама взагалі у Вероніки старого гарту, все життя повторювала: тільки те, що здобуто тяжкою працею, добре. Жити треба важко, на розрив. А коли життя тече, як по маслу – це погано. Це говорить лише про те, що скоро, значить, шарахне так, що мало не здасться.
– Треба наводити в житті порядок! – радить мама. – Або жити сім’єю, або ніяк!
В глибині душі Вероніка навіть дуже непогана людина. Все життя намагалася робити правильно, всіх жаліти, всім допомагати. І те, що зараз всі дивляться на неї з осудом – їй зовсім не байдуже. Особливо чомусь останнім часом турбує міркування, що гріхи батьків лягають на дітей. Доньку Вероніка дуже любить, і. як будь-яка мати, бажає їй всього найкращого.
Вона усвідомлює, що винна, адже свідомо впустила одруженого чоловіка в своє життя. Навіть якщо зараз вона наважиться розірвати ці відносини – чи буде комусь краще? Та й не так просто все це тепер розірвати. Квартира куплена Олександром, нехай вона на Вероніці, але все ж, дитина записана на нього.
Фото ілюстративне – goodfon.
