На сьогоднішній день, чомусь, багато жінок вважають, що самотність – це погано.
А сімейне життя, велика дружна родина, численні турботи і різного роду клопоти – це і є справжнє щастя.
Я категорично не згодна була з цим.
Що стосується саме мене, то я все своє життя прожила в своє задоволення.
Ніхто від мене нічого не вимагав, у мене не було обов’язку перед кимось і я свої інтереси ніколи не ставила на задній план.
У мене не було ніяких зобов’язань ні перед ким.
Після навчання в інституті я почала працювати в одній великій спеціалізованій організації, що займається міжнародним туризмом.
Трохи підробляла і в модній індустрії, у мене було багато мрій і бажань і я все робила, щоб до цього йти.
Заробляла я на той час дуже навіть добре, не зважаючи на свій молодий вік.
Час летів стрімко і швидко, рік за роком минали з блискавичною швидкістю. Я була задоволена життям, гарно заробляла, бачила світ і яскраве життя.
Працюючи моделлю, у мене була можливість заробити дуже гарні гроші.
Напевно варто було б сказати, що я мала багато друзів та подруг, таких же безтурботних і успішних, як сама, адже це було коло моїх знайомств і спілкування.
Крім того, я подорожувала по всьому світу зі своїм собакою і вважала себе найщасливішою жінкою, якій можна заздрити лише.
Мені просто хотілося побачити, як можна більше країн, міст, тим більше робота мені це дозволяла.
Чоловіки теж були присутні в моєму житті.
Але я втомлювалася від цих відносин, втрачала інтерес до шанувальників, і ми прощалися.
Тривалі стосунки чомусь у мене не складалися зовсім, так як вони вважали мене несерйозною і не готовою до сімейних клопотів.
А щодо дітей я і не думала.
Я була твердо переконана в тому, що дитина буде відбирати майже весь мій вільний час.
Я з успішною і красивою жінки перетворюся в одну з тих мам, які день і ніч не сплять, а сидять над своєю дитиною, зовсім забувши про себе.
Можливо, я просто боялася якоїсь відповідальності.
Час минав дуже стрімко.
Не зогляділась я, як вийшла на пенсію.
І відчула безпросвітну самотність.
Виявилося, що в цьому нічого хорошого і немає, як я думала все своє життя, навіть гроші не роблять мене шасливою тепер.
Заміж я так і не вийшла, дітьми не обзавелася, так і залишилася самотньою на старості років.
До подруг приїжджають діти та маленькі внуки, щебечуть, сміються, а у мене немає нікого.
Тільки на старості років я зрозуміла, що жила якось зовсім неправильно.
Зараз найбільше на світі шкодую, що не подумала про народження хоча б однієї власної дитини, це б зовсім змінило б моє життя на краще.
Спочатку – не було бажання, потім – часу, а потім вже пізно народжувати, вік не той вже давно.
Як же це, напевно, прекрасно, коли поруч є рідна людина.
Вона любить тебе, піклується, та й ти в свою чергу проявляєш увагу до неї і даруєш свою любов.
Я ж навіть не відчула це щастя. Жіноче щастя – бути матір’ю.
Дивлюся на свою сестру. У неї двоє дітей, троє онуків. Але багато років ми з нею не спілкуємося, тому що вона не згодна була з моїми життєвими принципами, а я якось сторонилася її, бо вона не така гарна, не така сучасна, як усі мої друзі та знайомі, одягається по-простому і спілкується так.
Я була дуже гордою, щоб слухати її, а потім взагалі сказала, щоб вона не лізла в моє життя, її повчання мені не потрібні.
І в той же час, я була досить красивою і доглянутою, стрункої і незалежною.
І завжди думала, що буду ловити на собі захоплені погляди незалежно від віку, щоб там не було.
Зараз я хочу змінити своє життя: помиритися з рідними, приділити час своїм племінникам, дітям моєї сестри, запросити їх до себе в гості.
У мене є заощадження, допоможу їм трохи стати на ноги.
Хочу ознайомитися з таким же самотнім чоловіком і побудувати сім’ю.
Може у мене ще і вийде? Тільки чи не пізно? Дуже сподіваюся, що ще зможу змінити своє життя.
Думаю, що діти сестри мали б доглянути мене на старості років. Але як про це їм сказати?
Фото ілюстративне.
