Коли 15 років тому я виходила заміж, мама радила мені добре подумати, але думати мені заважало кохання. Володимир був чоловіком моєї мрії, я лише щойно закінчила університет, а він був на 7 років старшим за мене. Обіцяв, що з ним я стану найщасливішою жінкою в світі, і я повірила.
Володимир на той час вже був розлучений, в першому шлюбі у нього залишилася дочка. Саме цей факт і непокоїв мою маму, вона вважала, що якщо людина раз наважилася на розлучення, то може зробити це і вдруге.
Я ніколи не питала його, чому вони розлучилися, але чоловік одного разу сам мені розповів, що пішов з сім’ї, бо колишня дружина його не цінувала.
Жили ми в будинку у Володимира. Я намагалася стати для нього хорошою дружиною, в домі тримала ідеальний порядок, готувала смачну їжу, намагалася вгадати найменші бажання свого чоловіка.
У шлюбі у нас народилося двоє синів, старшому зараз 13 років, молодшому 11. Стосунки з чоловіком у нас давно зіпсувалися, адже що б я не робила, все йому не так, в результаті я теж стала поганою мамою і поганою господинею, хоча старалася з усіх сил догодити, я по своїй природі дуже відповідальна, навіть занадто.
Про розлучення я думала вже останніх років чотири. Але все ще сподівалася, що може все якось налагодиться. В березні я з дітьми виїхала за кордон, зупинилася в Польщі у своїх родичів. Мама теж тут зі мною. І вперше за багато часу я відчула себе вільною від постійних докорів чоловіка.
Я влаштувалася на роботу, діти тут ходять в школу, життя налагодилося і я думаю тут залишитися на певний час. Мама мене підтримує в цьому, каже, що буде мені допомагати з дітьми, поки я буду ходити на роботу.
Але коли я про це сказала своєму чоловікові, він відповів, що проти, і щоб я негайно поверталася додому. Тоді я вперше наважилася розповісти чоловікові про те, що не стала з ним щасливою, швидше навпаки, я забула про себе. А тепер у мене є шанс змінити своє життя і я хочу ним скористатися.
Володимир плакав, просив його не залишати, обіцяв, що зміниться і якщо я повернуся, то у нас все буде по-іншому.
Тепер я просто не знаю, що мені робити. Чи міг чоловік змінитися за ці кілька місяців, поки ми живемо окремо? Мама каже, що ні, щоб я не вірила, і робила так, як задумала, адже життя у мене одне. Якщо я повернуся до Володимира, то не зміню своє життя. Але вирішувати мені.
А я не знаю, як мені поступити. Повертатися до чоловіка і зберегти сім’ю чи починати життя спочатку, якщо такий шанс з’явився?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.