Інтернет сколихнув допис відомого шоумена та волонтера Сергія Притули про перебування в церкві. Пост отримав 37 тисяч реакцій читачів та майже півтори тисячі коментарів
Отже, людей таки турбує тема “правил”, особливо коли тобі їх розповідають просто в церкві. І я не є винятком:)
Цієї неділі була в церкві в одному містечку на Івано-Франківщині. Там, на парафії моєї бабці, є різні традиції, і не всі вони йдуть в ногу з часом. Але щоб не муляти зайвий раз очі постійним прихожанам, я старалася “робити так, як люди”. Наприклад, робити знак хреста, коли цього, в принципі, не треба робити, або клякати до Причастя.
Але в цю неділю на сповіді мені парох цієї церкви між іншим сказав, що до Тайни Євхаристії варто приступати стоячи, а люди просто цього не знають. Тож після сповіді я собі постановила таки не клякати. Та це виявилося непросто!
Ближче до моменту Причастя, коли вже всі поставали на коліна, жіночка років 35-ти, не більше, підійшла до мене й зауважила, що ті, хто сьогодні ходив до сповіді, до Причастя мають клякати. Я чемно й трохи хитро пояснила їй, що сам священик на сповіді сказав мені, що до Причастя треба йти стоячи, тож мушу його послухати. Жіночка відійшла.
Коли нам з чоловіком почало здаватися, що ми опинилися в центрі уваги ледь не половини церкви, ми вирішили таки стати на коліна, а коли вже отець почне йти до людей із Святими Тайнами, встати. Так і зробили. Та щойно ми встали, до нас підбігла ще одне жіночка: “Ви що, не йдете до Причастя?”. Ми сказали, що йдемо і ще ближче притулилися до ряду решти людей на колінах, переважно бабусь.
Цікаво, що в цьому ряді була старша жіночка, яка таки стояла, але їй не робили зауважень: мабуть, всі думають, що якщо старші не клякають, то їх ноги болять, тож нема що їх чіпати.
До речі, священик, який нас причащав, претензій до нас не мав. Може тому, що в мене, на відміну від Сергія Притули, були складені руки на грудях;)
Так, бути білими воронами важко, й іноді дотримання чи недотримання правил банально відволікає людей від молитви. Природно звертати увагу на “не таких”. І, як показує практика, священику треба на проповіді неодноразово розказували людям, як правильно поводитися під час Літургії, щоб вони змінили свою поведінку.
Читайте також: ІСПИТ СУМЛІННЯ – ЯК ЯКІСНО ПІДГОТУВАТИСЯ ДО СПОВІДІ
Марта Зозуля, ДивенСвіт
Популярні статті
- Станіслав нічого від мене не приховував, я знала і про дружину, і про дітей, і про те, що він досі одружений, але вважала це формальністю, принаймі, він сам так казав. Ми зустрічалися три роки, а потім я купила квартиру, і ми почали жити разом. У шлюбі у нас народилася донька, і я не знаю, що чоловік збирається дати нашій дитині, якщо він вже все віддав своїм старшим дітям
- Побувши майже рік за кордоном, сестра повернулася додому на свята. Спочатку говорила, що вже нікуди їхати не збирається, навіть роботу шукала, а потім раптом передумала. Вже перед самим від’їздом прийшла Люба до мене на серйозну розмову, але мій чоловік сказав, щоб я навіть не думала погоджуватися
- Минуло три роки і до мене приїхала колишня свекруха разом із свекром, стали просити мене, щоб я повернулася до чоловіка, бо інакше все може закінчитися дуже недобре. Свекор сказав, що купить нам квартиру, щоб ми жили окремо, і тоді мені не доведеться так багато працювати. Та я не впевнена, чи варто мені зараз погоджуватися на це
- Ще в грудні я пішла до нотаріуса і зробила заповіт, і двом своїм синам про це повідомила – нехай знають, що є документ. Тільки я їм ще не сказала, що спадщину я оформила лише на одного, а другий залишиться без нічого. На це в мене було ряд причин
- Син прийшов до нас і попросив 4 тисячі гривень, а я сказав, що не дам ні копійки. Ситуація мені не подобається, і треба щось змінювати, інакше син ніколи не подорослішає, а дружина вважає, що я вчинив неправильно