fbpx
Життєві історії
Про допомогу від свекрів в нашій сім’ї не йдеться. За 8 років нашого спільного життя вони нам навіть сумку продуктів з своєї дачі не передали. Але я на них і не сподівалася. І ось, абсолютно випадково, я дізналася, що чоловік щомісяця віддає своєї матері по три тисячі гривень

Від допомоги батькам я ніколи не відмовлялася. Ми даруємо їм подарунки на свята, але про те, щоб їх утримувати повністю, мова поки не йде. В шлюбі з Сергієм ми вже 8 років, живемо окремо.

Мої батьки працюють на хороших посадах, вони ще не пенсіонери. Скільки себе пам’ятаю, вони завжди багато працювали і добре заробляли. Але їх ніколи не було вдома, тому мені не вистачало їхньої уваги – мати поверталася з роботи ввечері, а батько мотався по відрядженнях. Зате вони змогли забезпечити мене житлом – купили для мене двокімнатну квартиру. І собі взяли однокімнатну, щоб здавати і отримувати прибавку до пенсії.

Я закінчила університет, знайшла роботу за спеціальністю, вийшла заміж. Мій чоловік, Сергій, своєї квартири не має, тому після весілля переїхав до мене. Крім Сергія в родині є ще один брат і молодша сестра. Мати вийшла на пенсію, батько ще працює, але пенсію теж отримує.

У родині Максима ставлення до дітей дуже специфічне. Після закінчення школи дітям відразу пропонується починати жити самостійно. Така ось модель, щось схоже на американський тип виховання. Тільки з подальшим навчанням ніхто не допомагає.

Старший брат, відслуживши в армії, підписав контракт на військову службу і переїхав в інше місто. А от ми з Сергієм живемо близько, тому чи не щотижня від його батьків до нас приходять якісь прохання. Хоча свекри люди не бідні. У них є квартира, дача, два гаражі. Спадщина в цій сім’ї визначена заздалегідь – квартира дістається молодшій дочці, сестрі мого чоловіка. Таке рішення вже давно прийняв свекор. На його думку, забезпечити потрібно дочку, а сини повинні крутитися самі.

Синів, правда, не зовсім обділили – їм дістанеться по гаражу. Доля батьківської дачі поки невідома.

Зараз ми з чоловіком заробляємо приблизно однаково. Мої батьки нам дуже допомагають – оплачують комунальні послуги. Від нас нічого взамін не просять. Ми хіба що, можемо їм щось на день народження подарувати, і то, вони відмовляються. Постійно говорять, що ми молоді і нам потрібніше.

Про допомогу від свекрів в нашій сім’ї не йдеться. За 8 років нашого спільного життя вони нам навіть сумку продуктів з своєї дачі не передали. Але я на них і не сподівалася. І ось, абсолютно випадково, я дізналася, що чоловік щомісяця віддає своєї матері по три тисячі гривень. Проговорилася його сестра. Чоловік мені про це не повідомляв, а я в його доходи не лізла, я навіть не знаю, скільки точно він заробляє.

За комунальні послуги платять мої батьки, на харчування ми витрачаємо приблизно порівну – купуємо по черзі продукти. На свої забаганки в вигляді манікюру і вій, я заробляю сама.

Були моменти, які мене насторожили, але я не звернула на них увагу. Ми хотіли купити телевізор, Сергій сказав, що зараз у нього немає грошей, тому я купила його сама.

Ситуація з постачанням для свекрів мені дуже не сподобалася, адже я про неї навіть не здогадувалася. Неприємно, що чоловік скрив це від

Сам Сергій нічого надзвичайного в цьому не бачить. Ну допомагає він батькам, і що, це ж його синівський обов’язок. Може воно і так, але допомагає він за рахунок моїх батьків, виходить. Адже живемо ми у мене вдома, квартиру оплачують мої батьки.

Тепер я запропонувала самим оплачувати комунальні послуги, відмовившись від допомоги моїх батьків. Та й весь сімейний бюджет я вирішила переглянути. Чоловікові я запропонувала ділити всі витрати порівну, а із залишків нехай виділяє мамі скільки йому заманеться.

Чоловікові така розмова, звичайно, не сподобалася. Йому стало прикро за своїх батьків. На його думку, мої батьки не потребують ні в чому, а його мати пенсіонерка, батько отримує не так багато, плюс сестра школу закінчує, їм допомога зараз дуже необхідна.

Щось мені підказує, що компромісу в цьому питанні ми так і не знайдемо, тому я серйозно почала задумуватися про розлучення.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page