fbpx
Breaking News
“Ти справжня сіра мишка, а мені потрібна яскрава зірка. Я не хочу бути з тобою. Мені нудно й складно. Ти не зробиш мене щасливим. Ти на це не здатна…” — коханий Каті вранці пішов на роботу, а ввечері прислав це смс-повідомлення. Здається, життя втpатило сeнс, та одного вечора в квартиру до Каті подзвонили
В обід прибігла дочка Галини, за нею прийшов зять. Ольга почала збиратися додому. — Нікуди я тебе не відпущу, — раптом серйозно та впевнено промовила Галя. — Поживеш трохи у нас, а далі щось придумаємо. Син рідну матір ледве не зaгнав у мoгилу, та вона знайшла в собі сили розпочати нове життя в 60
Дарина приїхала з Італії додому. Взяла гроші, які складала багато років. Завтра — весілля в її єдиної донечки. Рaптoм відчинилися двері й до кімнати забігла донька. — Мамусю, до тебе гості, — здивувала Дарину. Жінка відчинила двері й ocтoвпiла — посеред вітальні стояв Олег
Ніхто не вірив, що курортний рoман Олесі закінчиться весіллям. Та рівно через місяць Андрій приїхав до коханої у гості. Привіз купу подарунків, а разом з тим маленький золотий перстень. За півроку Олеся з Андрієм одружилися. Гіpко було, що матір не побачить цього -вчителька української мови була в нареченої за посаджену матір
Пізно ввечері до під’їзду примчала “швuдка”. З третього поверху на нoшах знесли чоловіка. Дружина Марина постійно влаштовувала скaндали. Скільки б не заробляв Василь, а Марині все було мало. Оцінила чоловіка, коли вже було занадто пізно
Без рубрики
Правдива любов

“Shmilу” – see how much I love уоu.

Дослівно це перекладають так:

“Дивись, як сильно я тебе люблю“.

Лаура Жанна Аллен

Мої бабуся та дідусь прожили в шлюбі більше, ніж пів­століття. Від самого знайомства вони грали у їхню власну особ­ливу гру. Суть гри була така: хтось один повинен був написати слово “Shmilу” у несподіваному місці, а инший мав його знайти. Вони по черзі писали “Shmilу” по всьому будинку і, як тільки один з них знаходив його, то наставала його черга писати.

Вони малювали “Shmilу” по цукрі й борошні перед тим, як хтось з них мав готувати обід. Вони виводили його на мокрому вікні, яке виходило на терасу, де бабуся годувала нас теплим до­машнім пудингом. “Shmilу” було написано на покритому парою дзеркалі у ванній кімнаті, де після кожного гарячого душу воно знову з’являлось. Моя бабуся навіть розгортала весь рулон туа­летного паперу, щоб на самому кінці написати “Shmilу“.

Важко було знайти місце, де б не з’являлось “Shmilу“. Похапцем написані невеличкі записки можна було побачити на панелі управління автомобіля, сидінні чи приклеєними до керма. Вони ховали записки у взуття або залишали під подуш­кою. “Shmilу” було написано на запиленому каміні чи старан­но виведено на попелі. Це таємниче слово було такою ж невід­дільною частиною будинку дідуся й бабусі, як і меблі.

Минуло багато часу, поки я усвідомила гру моїх дідуся і ба­бусі. Мій скептицизм не давав мені змоги повірити у справжню, чисту і довготривалу любов. Однак я ніколи не піддавала сумніву стосунки дідуся і бабусі. У них була красива любов. Це було більше, ніж невеликий флірт, це був спосіб життя. їхні стосунки базувались на відданій і палкій любові, яку не кожен відчуває.

Дідусь та бабуся тримались за руки, як тільки випадала нагода. Вони крадькома цілувалися на своїй маленькій кухні, закінчували речення один одного, щодня розгадували разом кросворди. Бабуся нашіптувала мені, яким розумним був мій дідусь і яким гарним чоловіком він став.

Перед кожним прийняттям їжі вони схиляли голови і дя­кували за благословення: чудову сім’ю, добру долю і за один одного.

Але в житті моїх дідуся і бабусі трапилося лихо: моя бабуся захворіла на рак. Хвороба прогресувала і через 10 років досяг­ла свого піку. Як завжди, дідусь був поряд з нею. Він утішав її у їхній жовтій кімнаті, яку так пофарбував, щоб у ній завжди було сонячне світло.

Бабуся щонеділі ходила до церкви, опираючись на палицю і тримаючи міцну дідусеву руку. Поступово слабшала, а згодом і взагалі не могла виходити з дому. Якийсь час дідусь сам ходив до церкви, молячи Бога охороняти його дружину. Одного дня бабуся померла.

“Shmilу“. Так було написано жовтим кольором на рожевих стрічках бабусиного похоронного вінка. Коли натовп розій­шовся, мої тітки, дядьки, двоюрідні брати і сестри та инші чле­ни сім’ї зібрались навколо бабусі востаннє. Дідусь підійшов до труни і тремтячим голосом почав співати їй. Крізь сльози і смуток лунала пісня – глибока і хрипка колискова. Я ніколи не забуду цей момент. Хоча я не могла збагнути їхньої любови, та мені пощастило бути свідком цієї незрівнянної краси.

S–h–m–i–l–у: Дивись, як сильно я тебе люблю.

Дякую, бабусю і дідусю, що дали змогу мені побачити це.

ДИВЛЯЧИСЬ У МАЙБУТНЄ…

Хіба є якісь сумніви, що ця любляча пара зазнала радости справжнього кохання? Що таке міцний зв’язок і прихильність у шлюбі? Через просте повідомлення, яке писалось дуже прос­то – на посудині з борошном, у ванній кімнаті на дзеркалі – цей чоловік і дружина висловлювали любов один до одного понад п’ятдесят років. А коли настав час дідусеві залишитись одному в цьому світі, він крізь сльози співав своїй дружині колискову, якою востаннє говорив їй: “Дивись, як сильно я тебе люблю!” Дуже багато пар живуть усе життя, так і не зазнавши такої щирої любови з поцілунками крадькома, розумінням один од­ного з пів слова, тримаючись за руки, як тільки випадає наго­да. Вони щиро бажають глибокої міцної любови, але вважають, що вона прийде з часом. А коли так не відбувається, то люди зневірюються і навіть розлучаються.

А що для вас означає щира любов?

Джеймс Добсон

З книги Джеймс і Ширлі Добсон ”При світлі нічної лампи” Настільна книга для подружніх пар

Читайте також: ЧОМУ ЗАРАЗ ВСЕ ЧАСТІШЕ ОДРУЖУЮТЬСЯ ПІСЛЯ 30

Джерело

Related Post