fbpx
Життєві історії
Правду кажуть «Син – до вінця, а дочка – до кінця»

– … Дивлюся на жінок, у кого дорослі дочки, і прямо заздрю білою заздрістю! – розповідає пенсіонерка Тамара Львівна.

– Доньки їм і дзвонять регулярно, і в гості кличуть, і онуків привозять! Джерело

У моєї сусідки дві дочки, так їй взагалі ніколи нудьгувати. Вона в їх сім’ях, в гущі життя з головою, то в однієї, то в іншої дочки!

З онуками гуляє, на дачу їх бере. Зяті приїжджають, допомагають постійно. Меблі пересунути, продукти привезти, фільм скачати – ні в чому проблеми немає! ..

– Тамара Львівна, а що, у вас не так?

– У мене син! Пам’ятаю, бабуся говорила – мовляв, бідна ти, Томка, пацана наpoдила! Доньку треба було! Син, говорила, до вінця, а дочка – до кінця!

Я тоді сміялася тільки. Говорила бабусі, що різні є і сини, і дочки, що все від виховання залежить, тобто від батьків. Якщо в дитини душу вкладати, то і віддача буде …

А тепер ось на своєму досвіді переконалася: права бабуся-то! Сини – чужі діти! як їх ні виховуй, як не рости – все тільки «до вінця»!

Читайте також: Я пішла від свого чоловіка. Та неймовірні слова, які сказала мені моя мама, повністю перевернули моє життя

– Тамара Львівна, даремно ви так! У вас відмінний син. Успішний, самостійний, порядний – такий, як треба!

– Ех, кому тільки треба … Син одружився недавно, я дуже була за нього рада.

Дівчинка хороша, молоденька, студентка останнього курсу. І що ти думаєш? Ця гарненька, молоденька за два роки нас посварила вкрай. Син тепер повністю в її родині!

Марина Вікторівна – то, Марина Вікторівна – це, і підвезе її, і привезе …

Марина Вікторівна – це свати, мати невістки, ну, ти розумієш … Син ще й ображається, що не допомагаю їм з молодою дружиною.

У мене квартира є, маленька, однокімнатна, я її колись купила, щоб мати підмогу до пенсії, тепер здаю. А син, виявляється, раніше думав, що я їх з дружиною туди пущу, поки вони на своє не накопичать …

– Зрозуміло. Претензії висловив?

– Ну не те, щоб прямо претензії. Але образа є у нього, мабуть, після слів дорогої невістоньки і її сім’ї.

Стала з ним розмовляти і витягла це з нього … Я в шоці! Кажу – а що ж тобі Марина Вікторівна і її чоловік не допомагають, якщо вже на те пішло?

А він, уявляєш, каже – їм нічим допомогти, але вони, якби могли, все віддали! Ось так ось.

У родині невістки всі ідеальні, і тільки я – чужа стара, відрізана скиба.

Добре, хоч розуму вистачило в квартиру їх не пустити. Хоча на самому початку була така думка.

А зараз думаю – Бог відвів. І без квартири б залишилася, тому що це тільки пустити легко, а ось вигнати завжди проблема.

А найголовніше – така ідеальна, як Марина Вікторівна, все одно б не стала. Куди вже мені! ..

– Я ось все життя думаю – ну чому свекрухи ось такі? – міркує з подругами Тетяна, невістка Тамари Львівни.

– Ось хоч мою взяти. Вічно чимось незадоволена! Вічно їй все не те і не так.

Синові дзвонить постійно все з якимись проханнями – приїдь, допоможи, налагодь, відвези! Ну адже сама не стара ще жінка!

Прекрасно можна і таксі викликати, і слюсаря якогось знайти, та хоч геть таджика-двірника за сто гривень попросити, він все зробить … Треба ж розуміти, що син працює, плюс у нього сім’я. Дрyжина вaгiтна!

Чому потрібно неодмінно зробити так, щоб син все кинув і поїхав до мами на інший кінець міста тільки тому, що у неї «Однокласники» на компі не відкриваються?

– Тань, ну а якщо правда не відкриваються «Однокласники», а їй треба комусь щось написати терміново?

– І що, годі й шукати вихід? Он сусідку б попросила, у неї постійно тусять внуки-підлітки, допомогли б.

Моя мама ж якось дає раду? Нікого не смикає! Спокійно чекає, коли ми приїдемо на вихідні і допоможемо, або викликає фахівців. Чому свекруха так не може?

А ви що думаєте? Невже і справді син – дійсно «чужа дитина»? Невже молоді сім’ї, як правило, будуються навколо сім’ї дружини, або можливі варіанти?

А може, винятки лише підтверджують правило?

Згідно з прислів’ям «Син до вінця, а дочка до кінця»?

Як у вашому оточенні?

Читайте також: Чому, чим більше робиш добра, тим гірше до тебе ставляться?

Related Post

facebook