Моя свекруха актриса ще та! Вона все робить з таким розмахом і драмами, що я просто не знаю що робити – чи плакати, чи сміятися.
Мамі чоловіка 57 років. Нещодавно вона залишилася без роботи, і вирішила, що поїде до своєї сестри в Італію.
То нічого, шо тітка там вже 20 років, і давно її кликала до себе, але свекруха казала, що не може залишити свою роботу.
Її сестра за цей час купила обом своїм дітям по квартирі в новобудові. І собі будинок до ладу привела, щоб мати куди повернутися.
Свекруха моя теж живе в селі у власному будинку. А ми з чоловіком і дітьми свого житла не маємо, тулимося по чужих квартирах, збираємо на свою. Та поки-що у нас це погано виходить, бо грошей постійно на щось треба.
– Добре, поїду, зароблю вам на квартиру, – пафосно сказала мама чоловіка і стала збиратися в дорогу.
– Нам не треба, ми якось самі, – кажу.
– Ага, знаю ваше “самі”! Ви так до пенсії збирати будете! – відповіла свекруха і поїхала.
Ми думали, що вона на цей час дозволить нам пожити в себе в будинку, який вона просто зачинила. Але свекруха сказала, що ми там їй зробимо такий безлад, що їй не буде куди повернутися.
Жити у своєму будинку вона нам не дозволила, але ми мали приходити до неї і дивитися за домом і за подвір’ям, адже все село знало, що вона поїхала “нам на квартиру заробляти”.
Нас навіть дехто з родичів і сусідів картав, що ми маму відправили на заробітки, а самі вдома сидимо.
Я вже втомилася всім пояснювати, що ніхто нікуди її не відправляв, вона сама вирішила їхати, і прикривається такою “благородною метою”.
Протрималася свекруха на заробітках аж три місяці! За цей час вона змінила 6 робіт, і жодна їй не підійшла! В результаті її сестра сама порадила їй вертатися додому.
Тепер ми винні в тому, що відправили її на такі важкі роботи!
Щовечора ми вислуховуємо про її пригоди в Італії. З першої роботи вона пішла, бо там треба було їсти готувати, а їй не вдавалося.
Ще одна робота їй не підійшла, бо треба було до синьйори вночі вставати. На наступній роботі вона кімнати своєї не мала, жила разом з літньою італійкою.
На четвертій роботі її погано годували. На п’ятій не дозволяли митися в душі щодня. І так до безкінечності, всіх історій я і не пригадаю.
І винні у всьому ми, бо вона зади нас поїхала!
Якось нам її сестра з Італії телефонувала, каже:
– Ми тут ще не через таке проходили! І голодні були. І на вулиці спали. А у Ніни нормальні роботи були, але вона не хотіла підлаштовуватися і працювати, то ж нехай краще вдома сидить.
Я тітку повністю підтримую, ніхто свекруху нікуди не гнав.
Зате тепер у неї міх історій, як вона, бідолашна, в Італії намучилася!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
