fbpx
Breaking News
Анастасія вважала, що якщо я – хрещена мати, значить несу такі ж обов’язки перед дитиною, як і батьки. Почалися постійні дзвінки: –  Маленький заxворів, з тебе гроші на лiки, ти ж хрещена. Подібні дзвінки лунали все частіше і частіше. На рік хрещеника мене не покликали. Подзвонила Настя і сказала, що дитина xворіє. Але подарунок вона йому пригледіла. Я  нарешті зрозуміла, що мене просто викоpистовують
«Не розумію, як живуть жінки з нелюбами. Теpплять їхні витребеньки, а дехто й стyсани. Не моя це місія і все», – зробила свій остаточний вибір Ольга. Та доля розпорядилася інакше
Сільські сороки перешіптувалися: – Пoгнало ж дівку з якогось дива заміж за кyльгавого. А вона, мов намальована. Євгеня намагалася не потрапляти на очі сватам. Ті не влаштовували скaндали після того, що трапилося, просто сказали: – Не пара Віра з Ігорем. Не треба було їх звoдити. Ми не подумали, що може бути ось так
– Ой, не знаю! Якби мій чоловік так виглядав, як Ігор зараз, мені, як жінці, було б соpомно! Мені здається, що він нещaсливий у цьому шлюбі! Жінка щиро засмyчена. Син її, Ігор, одружився нещодавно вдруге, і мати від цього не в захваті
Не сyдилося єдиному синові Домініки стати матері опорою в її старості. Він пoмер, коли до весілля залишалися лічені дні: збиралися з нареченою за обручками. Їй здавалося, що вона втpатила все. Але попереду її чекала ще одна, не менш вaжка втpата
Без рубрики
Повчальна притча «Чому Івану платять більше»

Пораду, як стати цінним високооплачуваним працівником, дає нам ця притча.

Один працівник заходить до господаря і запитує:

– А чому ти платиш мені за все гривню в тиждень, в той час як Івану – п’ятнадцять? Господар дивиться у вікно і каже:

– Чую, хтось їде. Нам сіна на зиму потрібно купити. Вийди, подивися, чи не сіно везуть.

Вийшов працівник.

Зайшов і каже:

– Правда, сіно.

– А не знаєш, звідки? Може, з Прикарпатських лугів?

– Не знаю.

– Так піди і запитай.

Пішов той.

Читайте також:  Притча: яка жінка солодша

Знову входить:

– Точно, з Прикарпатських.

– А сіно якого покосу – першого чи другого?

– Не знаю.

– Так піди, дізнайся!

Вийшов працівник.

Повертається:

– Господар! Першого покосу!

– А не знаєш, почому?

– Не знаю.

– Так піди, дізнайся.

Сходив.

Повернувся і каже:

– Господар! За двадцять гривень.

– А дешевше не дають?

– Не знаю.

У цей момент входить Іван і каже:

– Господар! Повз везли сіно з Прикарпатських лугів першого покосу. Просили по 20 рублів. Сторгувалися за 17 за віз. Я їх загнав у двір, зараз розвантажують.

Господар повертається до першого:

– Тепер ти зрозумів, чому тобі платять 1 гривню, а Івану – 15?

Читайте також: Чому нашим ангелам інколи доводиться вдаватися до крайніх мір: повчальна притча

Related Post