Мені 42 роки, моїй мамі днями виповнилося 65. Виглядає вона молодшою за свій вік, і взагалі – вона просто прекрасна людина. От саме про неї я і хочу розповісти.
Мама виростила мене сама, тому що батька не стало, коли я була ще зовсім маленькою. Я пам’ятаю, що мамі потім робили пропозицію вийти заміж, але вона відмовлялася. І лише тепер я розумію, що робила вона це заради мене.
Жили ми скромно, але у мене завжди було все, що і у інших моїх однолітків. Житлом ми теж були забезпечені, оскільки нам від бабусі у спадок дісталася її квартира – одна кімната в старому панельному будинку, але ми і цьому були раді.
Коли я вже закінчувала університет, мама надумала їхати закордон на заробітки. Я розуміла, що робить вона це заради мене, щоб допомогти мені з житлом.
І справді, через кілька років мама купила квартиру і відразу подарувала її мені. Так що я після весілля разом з чоловіком поселилася в своє житло. Потім мама висилала гроші, їжу, подарунки онукам. Одним словом, я навіть не знаю, як би ми обійшлися без її допомоги.
Потім я сама мамі запропонувала, щоб вона перестала висилати нам посилки, а складала гроші собі на квартиру. Я не хотіла, щоб моя мама, коли повернеться, йшла жити в нашу стару квартиру, її ми планували продати.
Ми так і зробили, мама кілька років всі зароблені євро відкладала, і ми змогли купити ще одну квартиру. Для мами я вибрала чудовий варіант двокімнатної квартири в новобудові, ще кращий, ніж у нас.
Ми з чоловіком зробили там сучасний ремонт. І коли все було готово, я настояла на тому, щоб мама поверталася додому.
Вона ще майже рік була в Італії, казала, що хоче заробити щось, щоб привезти з собою. І вже після цього мама приїхала. Вона коли глянула на квартиру, їй все настільки сподобалося, що вона запропонувала нам помінятися з нею, адже її квартира і сучасніша, і просторіша, але ми відразу відмовилися, бо вважали це неприпустимим.
Вже кілька років мама вдома, але нещодавно я помітила, що її поведінка дуже змінилася. Я відразу зрозуміла, що щось тут не так, тому прямо запитала маму, в чому справа. Вона зніяковіла, а потім розповіла мені, що один хороший чоловік зробив їй пропозицію, вона не проти, але не знає, що ми на це скажемо, бо яка з неї наречена.
Я обійняла свою матусю, і запевнила її, що буду лише радіти, якщо вона стане щасливою. Адже моя мама, як ніхто інший, заслуговує на щастя. Вона і так все життя прожила для мене. Думаю, саме час їй пожити і для себе.
Щоб я не хвилювалася, перед самим розписом мама принесла мені документи, в яких я зазначалася єдиною власницею її квартири. Вона дуже переживає, щоб ми не подумали, що її чоловік одружується з нею заради квартири.
Ось така у мене мама – добра, любляча, і просто найкраща. Я щиро бажаю їй щастя, і квартири тут зовсім ні до чого.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
