fbpx

Поліна місяць була в стаціонарі. Ні її батько, ні чоловік жодного разу не прийшли. Лише подруги були два рази і все

Поліна щасливо жила з чоловіком Андрієм. Одружилися вони три роки тому. Вирішили спочатку пожити для себе, тільки потім подумають про дітей, адже зараз часи непрості, спочатку потрібно гроші відкласти, щоб потім впевнено та спокійно йти в декрет.

За цей час, що вони разом жили у шлюбі, не стало мами Поліни. Поліні це було непросто, їй досі навіть немає з ким поговорити, порадитися, адже ніхто так не зрозуміє і нічого не порадить, як рідна мама. Тато один, йому підтримка потрібна, а яка з Поліни підтримка, коли сама вона не може змиритися з цим.

Але все минає. Людина, як би там не було, звикає до всього. Так й сама Поліна змирилася з тим, що мами вже немає. Батько теж вже трішки заспокоївся, а згодом пояснив, що зустрів іншу – вона його доля. Одружуватися вони зараз зовсім не поспішають, але житимуть разом.

Поліна наче й радіє за рідного тата, але те, що ще так мало часу минуло відтоді, як мама пішла, трохи засмучувало, звичайно, доньку. Але Поліна змирилася з тим, що то татове рішення, нехай живе, як знає. Знала б вона що чекає її, то не змирилася б так швидко з цим усім.

Згодом вона дізналася, що чекає дитину. Додому жінка летіла немов на крилах. Зрадіє Поліна такій гарній новині. Приготувала святкову вечерю. Поспішала, щоб встигнути, поки прийде чоловік із роботи. Відсвяткують приємну новину удвох, адже в душі вони так цього хотіли обоє.

Коли чоловік побачив, як дружина загадково посміхається, весь час думав, яка ж дата сьогодні, що приготована особлива вечеря. Дружина не стала довго тримати Андрія в невіданні. Вона повідомила, що в них скоро народиться малюк.

На превеликий подив, радості на обличчі Андрія вона не побачила. Лише незадоволення якесь. Видно було, що він не був щасливий від цього щиро, але й нічого не говорив.

А через годину Андрій сказав, що йому потрібно вийти на вулицю. Ту ніч не ночував вдома. Поліна теж не спала, все чекала Андрія, що він ось прийде. Не розуміла, чому так реагує, можливо, йому варто побути самому, адже це непросте усвідомлення того, що ти скоро станеш татом маленького немовляти.

Так сталося, що малюк є, потрібно радіти, а чоловік зреагував зовсім по-іншому. Поліна чекала, думала, що йому потрібен час, щоб звикнутися з думкою про малюка. Але наступного дня, коли Андрій нарешті прийшов додому, сказав, щоб Поліна збирала речі і йшла. Він подає на розлучення. Вже все обдумав і вирішив, він просто хоче жити сам, у нього ще все по переду.

Поліна з вологими очима збирала свої речі. Вона не могла повірити, що то все відбувається з нею. Але гордість не дозволяла залишатися, коли просять піти. Коли жінка приїхала в батькову квартиру, він її уважно вислухав, потім сказав, що наразі він живе не один, і вирішуватимуть вони з Любою. Якщо Люба буде проти, то Поліна нехай шукає собі житло в іншому місті. Такого від рідної людини Поліна точно не чекала. Їй стало недобре і батько подзвонив фахівцям.

В стаціонарі жінка була цілий місяць. Ні чоловік, ні рідний батько не провідували її. Тільки колеги по роботі приходили два рази, і все. Через колег Поліна знайшла квартиру, коли її виписали, поїхала туди.

Це була маленька однокімнатна квартира. Але дівчина і цьому рада. Не жити ж на вулиці. А платити за гарну квартиру в неї нічим. Зарплата в жінки маленька. Вистачить тільки заплатити за квартиру, та на продукти й все. Поліна не знала, як буде жити далі, коли не буде працювати.

В назначений час народила милу і чарівну донечку. Господиню квартири умовила почекати два місяці, поки одержить декретні. Сама не гаючи часу, подала на аліменти й на розділ майна. Адже в неї донька. Тому Андрій має виплатити їм частку. Татові повідомила, що буде вступати в спадок. Адже по закону, половина квартири її. Батько теж викупив частку квартири Поліни за гроші. Чоловік теж не став проти розділу, також віддав частку грошима.

За ці гроші Поліна купила однокімнатну квартиру. Спочатку було дуже важко, але згодом все наладилося. Про свого чоловіка дізналася правду, чому він так вчинив тоді. Виявляється в нього є інша, яка вже тоді теж чекала дитину. Між ними двома чоловік вибрав її. Ось так в житті буває. Найприкріше, що батько відвернувся, теж зараз будує своє щасливе життя.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page