Коли тебе зраджують найближчі люди, це дуже боляче, особливо коли ти саме заради них стараєшся.
Проживши 25 років у шлюбі і виховавши двох синів, я поїхала на заробітки в Італію.
Нагальної потреби в цьому не було, в останні роки ми вже жили більш-менш нормально.
То на початку нашого сімейного життя нам довелося не просто.
Ми з чоловіком обоє з одного села, обоє з бідних родин, батьки не мали нам чим допомогти, то ж ми самі добивалися усього.
Працювали і вдень, і вночі. У нас народилося двоє синів.
Через 15 років спільного життя, ми відкрили невеликий власний бізнес – два продуктових магазини в нашому селі, а потім ще кілька в найближчих сусідніх селах.
Потім був період, що у чоловіка з’явилася інша жінка, він пішов до неї.
Але я не здавалася, трималася, працювала, діти росли, а я думала, як жити, чим годувати, за що їх одягати, за що вчити.
Але через рік чоловік повернувся, просився назад, клявся, що все зрозумів і більше такого не повториться.
Я його прийняла, але пробачити не могла ще довго.
З Божою поміччю діти виросли, вивчилися, старший син навіть встиг одружитися.
От тоді кума і покликала мене до себе в Італію.
Спочатку я поїхала до неї просто так, на два тижні, відпочити.
Її італійський синьйор навіть дозволив мені у них пожити.
А потім я задумалася над тим, а чи не залишитися і мені тут на роботу.
Вдома мене нічого не тримало, нашим сімейним бізнесом тепер займався чоловік з синами.
То ж, добре все обдумавши, я все ж вирішила, що поїду в Італію на заробітки, та й Рим мені дуже сподобався.
За чотири роки я доволі непогано заробила, навіть квартиру двокімнатну придбала.
Поки не знаю, кому з синів вона дістанеться, адже старший син житлом забезпечений, ми з чоловіком йому на весілля подарували квартиру.
А молодший, якщо одружиться, приведе невістку в наш будинок.
Він у нас просторий, двоповерховий, всім місця вистачить.
Влітку син таки одружився, я приїхала на його шлюб.
Познайомилася з свахою, вона вже давно розлучена, я ще їй жартома запропонувала їхати зі мною в Італію, мовляв, разом ми швидше дітям на квартиру заробимо.
Через кілька днів я повернулася на роботу, а молодята почали жити у нас.
І ось на днях мені зателефонувала старша невістка і сказала, що впевнена, що мій чоловік зраджує мені з моєю новою свахою.
Я б може і не повірила, але її слова підтвердив і мій старший син.
А ще, він сказав, що мій молодший син в курсі всього, що відбувається, але мовчить, бо в його ситуації не вигідно щось говорити.
Я тут в Італії собі тепер місця не знаходжу.
Мені дуже прикро, це ж подвійна зрада.
Тішить тільки одне, що ту квартиру, яку я купила, я ще не встигла нікому віддати.
То ж, в разі чого, буде куди повернутися.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.