fbpx
Життєві історії
Поки невістка була в декреті, мене не просили посидіти з онуком, їй постійно допомагала мама. Я приходила в гості час від часу і ненадовго. Але коли внук пішов в садок, до мене стали частіше звертатися з проханнями допомогти

Коли я вийшла на пенсію, невістка з сином дуже зраділи. Вони були впевнені, що тепер я стану нянькою для внука. Але у мене взагалі інші плани. Зараз я планую розвиватися, подорожувати, займатися спортом, спілкуватися з друзями. У мене завжди на це не вистачало часу.

В дитинстві у мене був молодший брат і сестра, турботи про яких майже повністю були на мені. Я, як старша сестра, завжди турбувалася про них, допомагала у всьому батькам.

Потім, у шлюбі я народила сина. Правда, заміж я вийшла аж в 30 років, матір’ю стала в 31. Сина я люблю, намагалася завжди ним займатися, дати найкраще. Робила з ним уроки, водила на гуртки і спортивні секції. Потім син поступив на навчання в університет, я влаштувалася на ще одну роботу, щоб оплачувати його навчання. На той час я стала вдовою, і всі витрати були на мені.

Син одружився, невдовзі вони оголосили новину, що я стану бабусею. У мене ця новина не викликала ніяких емоцій. Але я привітала дітей, сказала, що дуже за них рада. На цьому тему я закрила. Періодично з ввічливості цікавилася станом майбутньої матері, ось і все.

Сваха моя відразу почала скуповувати тонами дитячий одяг та іграшки. Я цього не робила, приходила до дітей в гості, приносила фрукти, ввічливо цікавилася самопочуттям, але не прикладала постійно вухо до живота невістки, як це робила її мама, і в календарі дні до появи внука не закреслювала.

Мама невістка постійно намагалася мене якось долучити до справ, але я трималася осторонь. На виписку мене покликали, я купила квіти і пішла. Але мені не стільки було цікаво подивитися на внука, як потрібно було привітати сина і невістку з такою важливою для них подією. Рідня невістки передавали конверт з малюком по руках, намагаючись з’ясувати, на кого дитина схожа. Як на мене, сам на себе він був схожий.

Поки невістка була в декреті, мене не просили посидіти з онуком, їй постійно допомагала мама. Я приходила в гості час від часу і ненадовго. Але коли внук пішов в садок, до мене стали звертатися з проханнями забрати дитину на вихідні, щоб молоді могли з’їздити або сходити кудись. У сестри невістки народилася дитина і велика частина часу її мами зайнята немовлям.

Я відразу відмовила, сказавши, що з онуком сидіти не хочу. Причину я синові не озвучила, просто сказала, що не посиджу. Того разу він сприйняв це з розумінням, але після декількох відмов почав мені докоряти.

– Теща готова хоч кожен день онука забирати, але у неї можливості немає, а ти за всі роки з ним жодного разу не залишалася і навіть бажання такого не проявила.

– Я свою дитину виростила, тепер хочу відпочити, – відповіла я, але сина ця відповідь не влаштувала.

Поки я працювала, у мене була причина, чому я не можу сидіти з онуком. Але зараз, коли я вийшла на пенсію, син з невісткою вважають, що тепер я зобов’язана їм допомагати. А я не хочу. Хіба це погано? Син з невісткою на мене образилися і тепер зі мною майже не спілкуються. Я нав’язуватися теж не буду, у них своє життя, у мене своє.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page