fbpx
Життєві історії
Поки Мотря з Гнатом були ще молоді і ще працювали самі та тримали господарство, всі гроші віддавали своїй доньці Тамарі. Тамара жила у місті, у квартирі свого чоловіка, яка йому від батьків дісталася. До мами з татом приїжджала лише на свята, але мати намагалася дати їй все, що мала в хаті: овочі, фрукти, консервацію, молоко, сир, сметану. А ще мама постійно давала гроші, адже Тамарі в місці більше потрібні вони, у неї там чоловік та діти. І жодного разу донька й не подумала приїхати саджати чи копати картоплю, пасти корів, хоча жила вже й не так далеко. Від міста до мами всього 60 кілометрів. А в селі з батьками жив син з невісткою. І жилося Василеві з ними наче й не погано, допоки батьки не постаріли і вже самі нічого не могли робити

Поки Мотря з Гнатом були ще молоді і ще працювали самі та тримали велике господарство всі гроші віддавали своїй доньці Тамарі.

Тамара жила у місті, у квартирі свого чоловіка, яка йому від батьків своїх дісталася, до мами з татом приїжджала лише на свята, але мати намагалася дати їй все, що мала в хаті: овочі, фрукти, консервацію, молоко, сир, сметану. А ще мама постійно давала гроші, адже Тамарі в місці більше потрібні вони, у неї там чоловік та діти.

І жодного разу донька й не подумала приїхати саджати чи копати картоплю, пасти корів, хоча жила вже й не так далеко. Від міста до мами всього 60 кілометрів.

Зате з батьками жив Василь. Він був спокійнішої вдачі. Дружину свою теж привів додому. Наталка була працьовита, мала спокійний характер, згодом і діточок двох нажили.

Батьки Василеві нічим не допомагали, постійно говорили, що йому хата після дістанеться, тому вони все віддаватимуть доньці. Василь ніколи не перечив, адже хто б його слухався, та й батьки люди дорослі, мали б розуміти що онуки рідні, що від доньки, що від сина.

Та Гнат з Мотрею собі знали своє, горнулися лише до доньки. А коли стали старі, то геть характер зіпсувався, постійно просили, щоб Василь все їм допомагав. Тримали дві корови, четверо свиней, хоча вже самі нічого робити давно не могли, все за них в господарстві робив син. А що вже курей і гусей тримали, то не злічити. Але господарство це рахувалося батьків, бо в них обійсті, за їх гроші все куплено, а Василева робота ніколи не рахувалася.

Коли здавали свині, молоко, всі гроші забирали батьки. Тамара продовжувала приїжджати лише за гостинцями, а тим часом у місці за допомогою тата й мами донька вже змінила з чоловіком свою квартиру на трикімнатну.

Два роки тому не стало Гната, Мотря нічого вже не могла робити і Василь спродав половину господарки, гроші розділивши з сестрою навпіл.

Тамара вже рідше їхала до матері, а та вже й дати нічого не могла. Мотрю ж доглядав син з дружиною, а мамину пенсію став відкладати. За два роки вже зібралася чимала сума. І Мотря, коли донька приїхала до неї якогось разу, розповіла доньці про ті гроші.

Вже наступного разу, коли Тамара була в селі, сказала, що забере матір доглядати до себе. Василь дуже здивувався, але не показав виду, що таки зрадів пропозиції сестри, бо хати на їх маленька, діти вже підросли і зайва кімната їм буде в нагоді, та й дружина трохи відпочине, бо весь догляд за старенькою лежав на неї.

Тамара з матір’ю поїхали в місто, а Василь з дружиною полегшено зітхнули, тепер їм трохи легше буде.

А через тиждень зателефонувала сестра. Тамара говорила, що мама вже лежить, їй потрібно купувати простирадла та підгузки, а ціни зараз високі. Вона просила, щоб Василь віддав материні гроші, вони зараз якраз і стануть в нагоді.

В той вечір Василь з Наталкою довго розмовляли, радилися. Але вони не знають, як правильно вчинити. Адже це справедливо, що батьківську пенсію отримує той, хто батьків доглядає. Але Тамара не дуже добра людина. А що, як вона гроші всі забере, а потім поверне маму назад, привезе її у свою хату. Тай хата тепер не зрозуміло кому дістанеться, бо вони мають таку родичку, які гірша за чужу людину.

Вранці сестра знову подзвонила, та Василь ще не знав, що їй на те відповісти.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – gazeta.ua.

facebook