fbpx
Життєві історії
Поки чоловік їздив на будову в Чехію я облаштовувала побут у хаті його батьків, адже після весілля ми жили у них. Поки я вкладала гроші у хату свекрів, вони дуже добре ставилися до мене, хоча в них ще була донька. Мар’яна жила в місті, до нас приїжджала рідко і в наше життя не вмішувалася. Говорила, що у них велика квартира, тому на стару батьківську хату претендувати не буде. А потім Михайло перестав їздити за кордон, залишився в Україні. І добре ми б жили разом, якби одного разу не приїхала Мар’яна

Поки чоловік їздив на будову в Чехію я облаштовувала побут у хаті його батьків, адже після весілля ми жили у них.

Батьки чоловіка сприймали мене добре, хоче мали й доньку Мар’яну, але вона рідко з’являлася у нас, і ніколи нічому не заважала, а на житло ніколи претендувати не буде, бо в них з чоловіком є квартира в місті, нащо їй хата стара.

Михайло привозив щомісяця добру гроші, я наймала в селі чоловіків, щоб поставити новий паркан, почистити криницю, а ще ми побудували великий сарай та літню кухню.

За два роки, що чоловік працював за кордоном, хата його батьків стала, як писанка, такого обійстя навіть у найкращих сільських господарів немає.

Коли я народила синочка, Михайло вирішив залишитися в Україні, знайшов роботу вдома, тим паче, що грошей ми трохи й собі відклали.

Все йшло у нас добре, але одного дня ідилія наша закінчилася. Мар’яна розлучилася з чоловіком і повернулася зі своїм сином додому, стала жити з нами.

Нам прийшлося звільнити дитячу кімнату, в якій ми зробили ремонт, бо хатина невеличка, всього 3 кімнати: в одній батьки, у другій ми з чоловіком, а у третій поселилася Мар’яна.

І тоді все й почалося. Батьки чоловіка лише доньку й шкодували, всю пенсію їй віддавали, лише її дитину гляділи. І, що саме образливо для мене, постійно стали мені в усьому докоряти, все, що не роблю все не так.

Я вже сто разів пошкодувала, що так вчинила з грошима, не варто було вкладати гроші в чужу хату. А найгірше для мене стало те, що свекруха стала просити Михайла, щоб і сестрі своїй частину зарплати давав, бо вона одна виховує дитину.

Тоді я сказала чоловікові, щоб ми взяли відкладені гроші і знайшли в селі якусь хатину. А там, як трохи дитина підросте, Михайло знову поїде за кордон і ми й свою хату облаштуємо. Але Михайло відмовляється, каже що в цю хату він стільки вклав грошей, що їхати нікуди не збирається, нехай сестра їде, якщо їй щось не подобається, хоча сам нічого їй не говорить.

Я тепер не знаю, що мені робити. І тут я не відчуваю господинею себе, а чоловік міняти нічого не збирається, йому й так добре.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook