Не можу зрозуміти, чи то люди так змінюються з часом, чи то я просто відразу це не помітила, але погостювавши у своєї сестри в Австрії у мене дуже змінилося ставлення до неї.
У мене є двоюрідна сестра Галина. Ми з нею були не лише сестрами, а й найкращими подругами. Я гадала, що так буде завжди. Ми знали одна про одну все, завжди підтримували і допомагали.
П’ять років тому моя сестра разом зі своїм чоловіком виїхали в Австрію. То була давня мрія чоловіка Галини, і коли йому там запропонували роботу, він відразу погодився на переїзд. Зрозуміло, що Галина поїхала з ним.
Відтоді ми з сестричкою не бачилися, але часто зідзвонювалися, Галина постійно кликала мене до себе в гості. Але спочатку в мене не було часу, потім не було грошей.
А ось цього року все якось так добре співпало: і відпустку мені на роботі дали, і справ у мене не було важливих, і гроші були.
Тому я вирішували поїхати в гості до сестри. Я дуже за нею скучила і тому дуже чекала на нашу зустріч, уявляла, якою вона буде теплою, адже нам стільки треба розповісти одна одній.
Також я дуже хотіла побувати в Австрії, адже бачила цю країну лише на фото, і вона мене зачарувала.
Я дуже чекала на цю поїздку, та вона не лише не виправдала моїх очікувань, я була просто розчарована!
Ось що сталося. Сестра та її чоловік зустріли мене дуже холодно. Ми не бачилися стільки років, а сестра навіть не захотіла мене обійняти. Це мене неабияк здивувало і засмутило.
За роки життя в Австрії вона дуже змінилася. Її чоловік теж. Я була просто ошелешена, коли мене з дороги навіть не погодували вдома.
Галина мені просто показала, де кафе. Там я і поїла в повній самоті. Офіціант був дуже непривітний. А ціни були доволі високими як для мене.
Щоправда, поселила сестра мене у себе, а її чоловік відразу мені сказав, щоб я не ображалася, але за проживання у них мені доведеться заплатити.
І поличку в холодильнику вони мені окрему виділили, щоб я свої продукти тримала окремо.
Я навіть уявити собі не могла, що мене так “гостинно” прийматиме рідна людина. Якби Галина приїхала до мене, то я б иакі столи накрила, що вони вгиналися б від наїдків, а тут я мала їсти тільки те, що сама собі куплю. Нагадаю, що для мене ціни на продукти були доволі високими, тому купувала я небагато.
На наступний день я захотіла пройтися по місту, побачити цю архітектуру і красу, і сподівалася, що сестра складе мені компанію, адже в невідомому місці важко так відразу зорієнтуватися.
Але сестра та її чоловік не захотіли проводити для мене екскурсію. Гуляла я містом знову в повній самоті.
Додому я повернулася навіть раніше, ніж планувала. Я зрозуміла, що сестра дуже змінилася, і я заважаю їй та її чоловікові.
Вони навіть не провели мене до аеропорту. Просто помахали ручкою і навіть не обійняли на прощання.
Мені було дуже прикро і неприємно, краще б я сиділа вдома і нікуди не їздила.
Тепер я знаю, що більше до сестри в гості я не поїду. Та й навіть не знаю, чи варто нам з нею після цього спілкуватися?
Одного лише не можу зрозуміти – це нова країна так її змінила, чи вона такою була, просто я цього не помічала.
Cпеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.