fbpx

Подруга моя Катерина нещодавно з чоловіком з друзями зустрічалася, вони сім’ями відпочивали. Тепер вони тиждень не розмовляють. Чоловік так при всіх і сказав, он подивися, усі жінки гроші заробляють для сім’ї, одна ти у мене домогосподарка

Нещодавно зустрілися ми, називається, зі своїми старими друзями, поспілкувалися і час провели разом! – сумно зітхає моя 40-річна подруга Катерина. – Тепер після цієї зустрічі не розмовляємо з чоловіком вже десь тиждень, напевно. Уявляєш, що він мені заявив? У всіх, каже, дружини як дружини, одна ти – ніхто. Всі працюють в родині на рівні з чоловіками, в бюджет сімейний якусь копійку несуть, підтримують свою половинку. Одна – в бухгалтерії працює, інша – свій магазин невеличкий з одягом має, третя на держслужбі кар’єру зробила і заробляє чи не більше ніж її чоловік. У Тараса Зінченка троє дітей, молодшому трьох років немає ще, і то дружина працює, викладає в університеті, пари веде. Крім мене, жодної домогосподарки більше немає. Уяви собі.

У шлюбі Катерина вже більше двадцяти років, у них з чоловіком двоє дітей-школярів, старший уже випускник, а дочка – навчається в п’ятому класі.

Перед першим декретом Катерина трохи таки працювала, заробляла непогано.

Коли синові виповнилося три роки, він пішов в садочок, а молода мати зробила спробу вийти працювати, як раніше, в офіс.

Пропрацювала, точніше, просиділа на лікарняних з дитям рівно п’ять місяців і пішла з роботи знову – після серйозної розмови з начальством, яке, зрозуміло, було дуже невдоволено такою працівницею.

Чоловік тоді сам сказав їй, щоб вона звільнялася, бо дитина дорожче за все на світі, а робота – то не головне в житті, він і сам з цим впорається.

Ось відтоді якраз Катерина так і працює лише вдома, роботи у неї немає – вже п’ятнадцятий рік.

Згодом у них з’явилася донечка, одного за іншим відправила дітей в школу.

Готує, прибирає, возить по секціях та гуртках, знає, коли у кого контрольна з математики і репетитор з фізики, старається все встигати в батьківських комітетах, прасувати блузки та сорочки, готується до випускного і вступного – та хіба мало справ у неї.

– Чоловік взагалі був дуже за те, щоб я сиділа вдома! – досі пригадує Катерина. – Щоб все було чисто вдома, приготовлено, сорочки випрані і випрасувані, дитина здорова і розвинена – а найголовніше, щоб від нього, від батька сімейства, нічого не було потрібно в плані допомоги по господарству. Максимум – почитати дитині казку перед сном на вихідних. Сам мені говорив прямим текстом – сиди вдома, на тобі весь будинок!

– Так нагадай йому тепер, що він так говорив тобі тоді сам!

– Я йому нагадувала! А він мені заявляє, що так не говорив ніколи, а якщо щось і було сказано, то я просто неправильно зрозуміла його тоді, слова його вивернула навиворіт і суть повністю змінила на свою користь! – зітхає сумно Катерина. – Він, виявляється, з самого початку був за те, щоб я працювала, розвивалася, робила кар’єру, уявляєш? Я тебе, каже, вдома не тримав, двері не замикав і ключ не ховав? – Ні! Так що сидіти, не працюючи, було твоїм рішенням. Ось так.

Свого часу, багато років тому, чоловікові Катерини пощастило – влаштувався він на роботу в хорошу компанію, зумів там втриматися, показати себе.

Відтоді там і працює. Чоловік згодом зробив собі непогану кар’єру, заробляє хороші гроші, їм на все вистачає.

Фінансової необхідності виходити на роботу Катерини зовсім немає і не було, особливо.

Криз, які турбують народ навколо, в їхній родині особливо не помітили, адже у фінансовому плані у них вдома достаток.

Гроші акуратно капають на картку в певні дні, і вони майже щороку роблять ремонти, змінюють часто автомобілі, їздять у відпустки, можуть оплатити гану освіту своїм дітям.

Старшому вже квартирку прикупили в новобудові, трохи пізніше займуться вирішенням житлового питання і своєї донечки.

При цьому, само собою зрозуміло, чоловік Катерини до побуту і господарства не має ніякого відношення взагалі.

Навіть їдучи на пару днів до батьків, моя знайома продумує, чим буде харчуватися без неї сім’я в сніданок, обід і вечерю, готує багато різних наїдків і морозить заздалегідь котлети або тефтелі, пече пироги і варить у великій каструлі суп – щоб чоловікові і дітям тільки розігріти.

А коли Катерина повертається додому від батьків, то такий бруд застає вдома і гори посуду.

– А так він навіть ложку чи вилку не візьме сам – буде сидіти і чекати, коли я сама йому все подам! – зітхає Катерина.

Де в будинку лежать його власні шкарпетки і сорочки, чоловік подруги моєї ніколи і не знав.

Про те, що потрібно чистити черевики, час від часу мити сантехніку, прати одяг, та просто протирати підлоги в квартирі, він теж уже давно забув – адже всі ці роки воно якось робиться саме.

Холодильник заповнюється продуктами, плита готує, пилосос прибирає, машинка пере. Хтось займається організацією відпусток, квитками, ремонтом, робітниками – це ж теж якось влаштовується саме.

І що робить вдома цілими днями дружина, незрозуміло йому зовсім, він вважає, що в неї багато вільного часу і вона могла б якраз працювати, заробляти гроші для сім’ї у цей час.

Діти теж недалеко пішли від батька, на жаль.

Давно звикли, що мама прибере, попрасує та попере, нагадає, передбачить, перевірить. Робити щось самі і не намагаються, навіть старший – а навіщо?

– Ну ось куди зараз виходити мені на роботу, коли вся робота вдома абсолютно на мені? – скаржиться Катерина. – На яку роботу? Старший поступати має. А я все кину? У дочки канікули, куди їй? Якщо я знайду роботу, відпустки у мене влітку не буде. Дитина залишиться в столиці, все літо в квартирі сидітиме.

Та й виходити їй, по суті, нікуди – ніхто ніде не чекає, стільки років минуло, як вона вдома сидить, зараз і молодим знайти роботу важко, а тим паче їй в її роки.

– Ну а як ти хотіла? – розводить руками чоловік. – Виходь туди, куди беруть, треба ж з чогось починати!

Йти в кур’єри, касири або фастфуд?

– Може, чоловік допоможе – влаштує кудись до себе?

– Він про це й слухати не хоче про це! – зітхає Катерина. – У них зараз скорочення пройшло в компанії, своїх вигнали, а тут він дружину призведе. Його неправильно зрозуміють співробітники.

На чоловіка Катерина сильно ображена – за те, що він зараз виганяє її, виростила дітей і віддала найкращі роки свого життя для комфорту сім’ї, невідомо куди: йди і працюй, мовляв, ставай ким-небудь, сидіти вдома вже немодно. У всіх дружини як дружини, одна ти домогосподарка!

Катерина тепер зовсім не розуміє свого чоловіка, спочатку не давав дружині працювати, а тепер обурюється, що у неї в 43 роки кар’єри немає.

Вона не розуміє, як так може чинити рідна людина.

Подруга шукає вихід з ситуації, що склалася. Але куди вона зможе зараз на роботу піти?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page