З сином у мене завжди були чудові стосунки, він довіряв мені і розповідав всі свої секрети. Так було допоки син не одружився. Зараз я його просто не впізнаю.
Юрій у нас з чоловіком єдина дитина, звичайно, ми все життя старалися, щоб у нього було все необхідне. Допомогли отримати вищу освіту, 5 років платили за його навчання.
Подбали ми і про житло для сина. У мене була далека тітка, у неї дітей не було, тому я її доглядала. А вона мені за це свою квартиру переписала.
Я відразу подумала, що квартира в майбутньому сину пригодиться. Як тітки не стало, ми там косметичний ремонт зробили, квартирантів не пускали, щоб нічого там не зіпсували.
Одружився Юрій рік тому, відразу оселився з дружиною в тій квартирі. Я намагалася не набридати їм своїми частими візитами, але час від часу я заходила до них, бо хотіла поговорити з сином.
Під час таких моїх візитів невістка жодного разу мене чаєм не пригостила, привітається і відразу в кімнату, а я з сином на кухні кілька хвилин поговорю і додому збираюся.
А нещодавно я зрозуміла, чому невістка так себе поводить. Вона хоче, щоб я помінялася з ними квартирами – впустила їх у свою двокімнатну, а сама пішла в їхню однушку.
Сина я свого люблю, але не збираюся на таке погоджуватися. В своєму районі у мене багато друзів, та й квартира моя – це ж не просто житло, це мій дім, в який я вклала душу.
А вони молоді, нехай працюють, будуть мати стимул розвиватися. От це невістці і не сподобалося, очевидно, що дівчина хоче все і зразу, а так не буває.
Виходить, не її мама, а я забезпечила їх житлом, і при цьому я ще погана. До свахи претензій ніяких, вона теж живе в двокімнатній квартирі, щоправда, з молодшою дочкою.
Тепер хоч до сина в гості не приходити, щоб не бачити незадоволеного виразу обличчя невістки. Навіть не знаю, як мені тепер бути.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.