З сином у мене завжди були чудові стосунки, він довіряв мені і розповідав всі свої секрети. Так було допоки син не одружився. Зараз я його просто не впізнаю.
Юрій у нас з чоловіком єдина дитина, звичайно, ми все життя старалися, щоб у нього було все необхідне. Допомогли отримати вищу освіту, 5 років платили за його навчання.
Подбали ми і про житло для сина. У мене була далека тітка, у неї дітей не було, тому я її доглядала. А вона мені за це свою квартиру переписала.
Я відразу подумала, що квартира в майбутньому сину пригодиться. Як тітки не стало, ми там косметичний ремонт зробили, квартирантів не пускали, щоб нічого там не зіпсували.
Одружився Юрій рік тому, відразу оселився з дружиною в тій квартирі. Я намагалася не набридати їм своїми частими візитами, але час від часу я заходила до них, бо хотіла поговорити з сином.
Під час таких моїх візитів невістка жодного разу мене чаєм не пригостила, привітається і відразу в кімнату, а я з сином на кухні кілька хвилин поговорю і додому збираюся.
А нещодавно я зрозуміла, чому невістка так себе поводить. Вона хоче, щоб я помінялася з ними квартирами – впустила їх у свою двокімнатну, а сама пішла в їхню однушку.
Сина я свого люблю, але не збираюся на таке погоджуватися. В своєму районі у мене багато друзів, та й квартира моя – це ж не просто житло, це мій дім, в який я вклала душу.
А вони молоді, нехай працюють, будуть мати стимул розвиватися. От це невістці і не сподобалося, очевидно, що дівчина хоче все і зразу, а так не буває.
Виходить, не її мама, а я забезпечила їх житлом, і при цьому я ще погана. До свахи претензій ніяких, вона теж живе в двокімнатній квартирі, щоправда, з молодшою дочкою.
Тепер хоч до сина в гості не приходити, щоб не бачити незадоволеного виразу обличчя невістки. Навіть не знаю, як мені тепер бути.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Я стала помічати, що моїй невістці хтось часто телефонує. Вона виходить з кімнати і йде розмовляти, щоб ніхто не чув. Потім одягається, виходить з дому, а повертається дуже щасливою і з гарним настроєм. Одного разу я таки наважилася і прямо запитала Олену в чому причина таких походеньок
- Два місяці тому я на пенсію вийшла. Так зраділа тому, думала відпочину. Та чоловіка мого наче хтось підмінив. Важко мені з ним, хоч бери й розлучайся на старості років
- Нещодавно нам з Італії прийшла звістка, що мама чоловіка там в лікарню потрапила, і треба, щоб хтось туди поїхав до неї. Зовиця ще рік тому виїхала з дітьми в Канаду, тому вона зразу сказала, що зараз поїхати в Італію їй не вийде. Мій чоловік теж не зможе виїхати, а інших родичів у свекрухи просто немає. Я зразу зрозуміла, що ця особлива місія – догляд за свекрухою, випаде на мене, бо просто більше нікому
- Сусідка мені розповіла, що Степан хлопець хороший, і батько у нього людина справедлива, але от мама нам життя не дасть, такий от у неї характер, її всі люди в селі стороною обходять. Але Степан обіцяв, що з часом ми побудуємо свою хату і переїдемо, тому з батьками ми будемо жити недовго. Я вийшла заміж, але пошкодувала про це
- Донька моя довго не могла няню для дитини знайти, а дуже спішила вийти на роботу після декрету, бо у неї висока зарплата. Пошуки няні затягнулися і зять запропонував мені тимчасово посидіти з їх дитиною, поки вони когось знайдуть. Я, звісно, погодилася, але тоді ще не знала, як обернеться це все