fbpx
Життєві історії
Подарована нам на весілля квартира виявилася власністю чоловікового батька. Коли у нас народилася дитина, свекри відмовилися прописувати онука в новій квартирі. Моя мама погодилася приписати дитину у себе, але моя сестра від цього не в захваті. Вона щиро вважала, що мамина квартира повністю належатиме їй

У мене склалася дуже неоднозначна ситуація. Коли я виходила заміж, батьки чоловіка подарували нам на весілля квартиру в новобудові. Подарунок був більше, ніж щедрий. Тоді навіть мої всі родичі мені щиро позаздрили. А молодша сестра вирішила, що якщо я вже не потребую житлоплощі, то вона може повністю претендувати на батьківську квартиру.

Тому вона вийшла заміж і привела чоловіка до нас додому. А я і справді почала жити в нашій новій квартирі і ні про що не думати, поки я не народила дитину. Виявилося, що приписати новонародженого онука в подаровану квартиру не можна.

Свекруха і свекор не довіряють мені абсолютно. Вважають, що не виключено, що я розлучуся з їхнім сином, тому прописувати дитину в квартирі, подарованій синові, не хочуть. Квартира, до речі, оформлена на свекра.

Свекруха в свою чергу впевнена, що ця квартира її, вона її купувала. Чоловік дуже образився на своїх батьків, тому що теж вклав в цю покупку чималі гроші, а потім зробив в ній ремонт теж за свій кошт, тому що його запевнили, що вона належить йому, але формально поки оформлена на батька.

Купівля квартири та її оформлення були ще до нашого весілля. Мене ображає така недовіра до нашого шлюбу з боку свекрів, і така недовіра особисто до мене. Мене вважають ненадійною особою, яка обов’язково розлучиться з чоловіком, тому що мої батьки теж в свій час розлучилися (за взаємною згодою після 12 років шлюбу і досі залишаються друзями).

Особисто я на цю квартиру ніколи не претендувала, проте щиро вважала, що вона належить моєму чоловікові, тому відмова батьків чоловіка в прописці онука мене дуже засмутила. Все-таки якщо батько дитини затіяв ремонт і вкладав гроші, хочеться, щоб вона була закріплена за чоловіком і дісталася нашій дитині, а не іншим родичам, якщо так забажають свекри через кілька років. У чоловіка є брат і я не виключаю, що в якийсь момент він теж захоче заявити права на цю квартиру.

Я не розумію, що мені тепер робити і як себе поводити, якщо мені так не довіряють? Залишити свекрів в спокої і почати збирати на свою з чоловіком квартиру? Було б добре, але це справа не одного дня. Та й в цю квартиру ми вже немало вклалися.

Чи проковтнути образу і жити далі? Перестати спілкуватися зі свекрами, тому що не треба спілкуватися з людьми які за очі вважають тебе шахрайкою? Але тоді що ж то буде за життя? Та й не вмію і не хочу я так.

Моя мама погодилася приписати онука в свою квартиру, я теж там досі прописана. Але моя сестра, яка вже теж народила, від цього не в захваті. Вона щиро вважала, що мамина квартира повністю належатиме їй. Але зараз я не можу просто так відмовитися від своєї частки, бо ще не знаю, яка доля мене чекає.

Фото ілюстративне – obyava.

You cannot copy content of this page