fbpx
Життєві історії
Почалося приготування до нашого весілля. Мій Микола з села, а я – з міста. Усім керувала моя мама. Якось ввечері дзвонить мені Микола і каже, що весілля не буде. Я швидко поїхала до нього, щоб дізнатися причину. Микола сказав, що у його батьків немає грошей, щоб оплатити ресторан своїй великій родині. А запросили вони 72-х чоловік. Ввечері мені подзвонила свекруха, сказала, що краще поставить шалаш в себе на городі, так дешевше буде

З Миколою ми зустрічалися десь вже більше року. Він хлопець з села, а я родом з міста. Але він дуже хороша та порядна людина, хоча родом з небагатої сім’ї, але сам дуже працьовитий та старанний, він вважає, що чоловік сам має забезпечувати родину. Його простота і бажання зробити мене щасливою, дуже подобалися у ньому. Ми щиро кохали одне одного. І Микола нещодавно зробив мені пропозицію стати його дружиною. Я була неймовірно щасливою жінкою, я довго цього чекала.

Згодом ми повідомили батькам цю радісну новину. Спочатку з’їздили до його батьків в село, потім до моїх. Батьки відреагували радісно. Згодом ми вже подали заяву про в РАЦС.

Почалися наші весільні приготування: ми вибирали місце для святкування найрадіснішої та найщасливішої події в нашому житті. Вирішили святкувати там, де відзначали весілля мого родича, це була невеличка база відпочинку, про яку всі гарно відгукувалися. Там все є, і все поруч: хороший банкетний зал, велика територія, гарні, просторі та недорогі номери, лазня, сауна, басейн. Загалом можна відмінно відсвяткувати з близькими, та ще й гарно провести всі вихідні.

Ми вирішили там і все обговорити. Туди приїхали наші батьки, де вперше побачили одне одного і познайомилися.

Усім керувала моя мама, залишилися ще свіжі спогади в пам’яті після весілля мого брата: наречену одягаємо ми, ви – нареченого, кожна сторона стіл оплачує для “своїх” запрошених гостей оплачує сама, а фотографа, тамаду і інші витрати ділимо навпілнавпіл.

Батьки чоловіка погодилися і ми стали вибирати меню для гостей. Наступного дня ми з мамою поїхали шукати красиву весільну сукню.

І несподівано мені телефонує Микола, він сказав, що весілля наше відміняється. Я засмучена їду відразу додому, до нього, щоб зрозуміти в чому причина.

Микола розповів, що його батьки не так зрозуміли моїх тата й маму. Вони думали, що стіл для гостей будуть оплачувати навпіл, а не кожен своїх. Як виявилося, що у його сільських батьків немає стільки грошей, щоб оплатити стіл за своїх гостей, а запросити вони хочуть всю свою велику родину. З нашого боку нарахували 18 осіб, разом з моєю ріднею, мною, найкращою подругою, її чоловіка та дітей, а з його 72. І це тільки родичі! Батьки Миколи сказали, що в них велика родина, і вони не можуть когось не запросити, адже образяться близькі люди на них, а на базі відпочинку все дорого.

Я подивилася список. Сказала Миколі відразу, що брата його бабусі з сім’єю кликати зовсім не обов’язково, і там таких багато. Та він сказав, що коли родичі дізнаються про весілля, засмутяться, що не покликали, адже вони завжди все святкують великою ріднею.

Сказав Микола, що начебто гроші у батьків є, але вони 2 роки їх збирали, щоб перекрити дах в своєму будинку, прокопати свердловину і провести газ до хати, і краще зроблять це, ніж прогуляють та проїдять за 2 дні.

Я заперечила, звичайно, сказала, що мої батьки відклали купівлю нового автомобіля, щоб мені весілля зробити, і що я тепер має сказати своїй рідні.

Батьки Миколи зателефонували мені ввечері, вони пропонують альтернативу. Подвір’я у них велике, все приготують самі, поставлять в городі столи, адже так вони відзначали весілля своєї доньки, і всі залишилися задоволені.

Але я не знаю як бути, у мене родина вся з міста, до такого вони не звикли. Як вони відреагують, коли їх посадять їсти на вулиці, ще й прямо на городі?

Я навіть не знаю, як мамі з батьком про це сказати.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page