У моєї мами завжди був порядок. Суботи у нас проходили в генеральних прибираннях, все прибиралося по «потрібних місцях», переставлялося і перекладалося на її розсуд. Мені ж це було незрозуміло. За все моє дитинство в будинку батьків, ремонт робився разів чотири. Наші смаки різнилися дуже сильно, тому мама приймала всі рішення сама.
Після школи я поступила в університет і поїхала з дому. Навіть в гуртожитку, в якому я жила всі п’ять років навчання, мені було набагато комфортніше, ніж удома. Суботи стали не такими неприємними, адже в них не було генерального прибирання.
З мамою я не живу вже більше десяти років. Зараз я вже заміжня і у нас з чоловіком своя квартира, де ми все зробили за власним бажанням. А нещодавно мама затіяла у себе в квартирі черговий ремонт і попросилася на деякий час пожити у нас. Я не була в захваті від цієї ідеї, але і відмовити не могла.
Планувалося, що мама поживе у нас місяць, а бригада за цей час повністю зробить ремонт під ключ. Я передбачала, що це буде непростий час. Навіть після заміжжя мама все одно продовжувала мене вчити, як все повинно бути вдома, і потрібно було кивати і обіцяти, що саме так все і зробиш. А тепер вона житиме зі мною в моїй квартирі.
Одного разу, прийшовши з роботи я зрозуміла, що на кухні все переставлено в шафах. Мама, побачивши моє здивоване обличчя, оголосила, що вона нарешті навела порядок, розставивши все по своїх місцях.
Я їй відповіла, що у мене і так все було в порядку. Те, чим я користуюся частіше, стояло ближче, а то, що потрібно рідше, я прибирала в дальній кут. Тепер же все було поскладано за розміром, за кольором, каструлі з каструлями, сковорідки зі сковорідками, навіть тарілки вона переставила іншою стороною. Тобто, абсолютно не так, як зручно. Тепер щоб дістати улюблену сковорідку, мені потрібно хвилин п’ять її шукати.
За два тижні свого перебування, вона встигла поміняти фіранки в кухні, викинути нашу фіранку у ванній, накрити обідній стіл якоюсь клейонкою і постелити на диван якийсь облізлий плед, заявивши, що без накидки ми диван швидко зіпсуємо.
По суботах мама традиційно робила генеральні прибирання. Першу суботу ми з чоловіком благополучно пропустили, оскільки були запрошені на весілля до друзів і повернулися тільки в неділю ввечері. А ось друга субота застала нас вдома. О восьмій ранку нас розбудив бадьорий голос мами, яка заявила, що так ми все життя проспимо, пора вставати, снідати і прийматися за прибирання.
Я пробувала їй пояснити, що зараз вихідний, а ми весь тиждень мріяли виспатися, але мама вважала, що восьма ранку – це вже виспалися. Мій чоловік мені відразу заявив, мовляв, ти як хочеш, а я буду відпочивати. Я вирішила підтримати його, пішла на кухню пити каву. Я сказала мамі, що саме сьогодні прибирати не маю настрою.
Мама теж мовчати не стала, говорила, що їй соромно за мене, мовляв, заміжня вже, а господиня нікудишня, і все в такому роді. Загалом, через годину чоловік відвіз її в готель, який ми їй зняли. Мама написала повідомлення, де «подякувала мені за гостинність» і сказала, що чекає від мене вибачень.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.