Племінник, якому 10 років, приїхав до моєї мами, своєї бабусі, і запитав, коли та перепише на нього свою квартиру. Сказати, що бабуся дуже здивувалася – це нічого не сказати, їм, начебто, з дідом ще самим ця квартира потрібна. А вся справа в тому, що наша невістка вже все за всіх вирішила

До цієї історії я була впевнена, що мій брат хороша людина, але тепер бачу, що хитрості йому хоч відбавляй. Ну як так взагалі можна робити? У брата є дружина і двоє дітей. Живуть вони з сім’єю у власній квартирі.

У мене є чоловік і собака. У нас теж є своя квартира. У дружини брата є ще одна квартира, яка перейшла у спадок від прабабусі: старий двоповерховий будинок, правда, невелика квадратура і дуже поганий район.

Якось приїжджаю я в гості до батьків, а там племінники. І мама якась на себе не подібна, дуже засмучена. Старший онук, якому зараз всього 10 років, приїхав в гості і насамперед запитав: бабусю, а ти правда на мене свою квартиру запишеш? Сказати, що бабуся дуже здивувалася – це нічого не сказати, їм, начебто, з дідом ще самим ця квартира потрібна.

Та й, як би, причому тут внуки, коли у них свої діти є? До речі, ми з братом ще досі прописані у батьківській квартирі, а вона, до речі, велика, трикімнатна, в хорошому районі.

Пізніше приїжджає брат з дружиною забирати дітей і його дружина пропонує угоду тисячоліття! А що, якщо я випишуся з батьківської квартири і пропишуся у її прабабусі в тому хліві? Я була вельми здивована. Ось просто уявіть, дружина мого брата вже вирішила, як бабуся повинна поділити своє житло.

При цьому викресливши зі спадкоємців рідну дочку? І добре, то вона мріє, але чоловік то її, погоджується. Хоча, має такі ж права на це житло, як і я.

Ну правда, геть знахабніли. А основний аргумент у них такий – ну у нас же діти, нам ця квартира потрібніша. А нічого, що батьки ще, слава Богу, живі. Куди вона вам потрібніша? Кинулися вже ділити те, чого немає. Я так нічого і не відповіла. Мама мені суворо заборонила виписуватися зі своєї квартири. Щоб я не залишилася ні з чим.

Фото ілюстративне – kino-bank.