Коли моя рідна сестра Оксана заради сина розміняла свою трикімнатну квартиру, я подумала – оце вчинок, вартий поваги. Племінник одружився, сестра квартиру розміняла на дві квартири, в одній самі живуть, а іншу – здали синові в оренду! За гроші, зрозуміло.
Я цього ніяк не розумію – як з своєї дитини можна брати гроші, але сестра стверджує, що синові пощастило, і у батьків знімати краще, ніж в чужих людей. Невістка Оксани зараз чекає дитину, і в такій ситуації, звичайно, потрібно своє житло.
– А наше – воно майже як своє! – впевнена Оксана. – По-перше, прописка: син зареєстрований в квартирі постійно, сюди ж він і дитину пропише. Можна буде вже і дитячий садок почати приглядати відразу в цьому районі. Три роки пролетять швидко, це зараз здається, що думати про це рано. А може, вже й школу є сенс вибрати, попередньо, звичайно – попитати у сусідів у дворі, де навчаються їхні діти.
По-друге, можна робити будь-який ремонт. тільки за! Будуйте і перебудовуйте на свій смак. Хіба в орендованій квартирі захочеться робити нормальний ремонт, для чужих людей? А тут – для себе. Потім, ця квартира все одно синові перейде, інших спадкоємців у нас чоловіком немає. Так що і ставитися потрібно, як до свого житла.
Слухаючи сестру, розумію, що якась логіка в цих доказах є. Але з іншої сторони, як можна брати гроші в молодих, коли невістка от-от народить, працює один син, попереду у них великі витрати, покупки для дитини, декрет. Не знаю, у мене б не вистачило духу у рідного сина в такому положенні брати чималу суму щомісяця!
А сестра тільки плечима знизує – нам, каже, з чоловіком теж на пенсію не прожити. Вона все життя планувала в старості квартиру розміняти і здавати в оренду. Каже, ну, якщо вже зовсім у них не буде на хліб і воду, ми останні копійки не заберемо, домовимося як-небудь. Поки тягнуть якось – нехай платять, мовляв.
А мені племінника з дружиною шкода. Хороші вони, таким і допомогти не гріх, особливо, якщо є можливість. І в голові у мене таке не вкладається, як це – брати гроші зі своїх? Це ж рідний єдиний син, у якого зараз і так непростий період. Ну як це, удвох не прожити на дві пенсії? Люди і на одну живуть якось.
Завжди ж було так: батьки, поки були в силах, допомагали дітям, а потім діти, ставши на ноги, простягали руку допомоги батькам. Брати за це гроші ніхто і не думав, але бачу, що часи змінилися.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
