fbpx

Пізно ввечері мені дзвонив син і вибачався за свою поведінку, але сказав що нічого змінити не може. Пообіцяв, що поговорить з дружиною і поверне мені борг. Гроші пішли на покупку телевізора, при чому, не для них самих, а для батьків невістки. Син обіцяв повернути їх за кілька днів. Але минуло вже два тижні, але ніяких грошей я не отримала

Останнім часом син з невісткою все частіше привозять до мене онука, мовляв, в міській квартирі йому не комфортно, а тут, в селі, у мене, дитині дуже добре. Я люблю свого онука, але вважаю, що дитина має жити з батьками. Або, принаймі, вони могли б частіше до нас навідуватися, і забезпечувати нас усім необхідним.

Але замість цього, син не соромиться позичати у мене гроші. Останній раз – гроші пішли на покупку телевізора, при чому, не для них самих, а для батьків невістки. Син обіцяв повернути їх за кілька днів.

Але минуло вже два тижні, як батьки невістки купили собі новий телевізор, але ніяких грошей я не отримала. А ввечері дзвонить син і каже:

– Мамо, я знаю що у тебе є ще гроші на карточці і ще пенсія, тому давай, ви поживете на ці гроші. Просто нам зараз теж потрібні кошти, у нас є деякі плани, які вимагають вкладень. І ще, Максима ми поки-що не можемо забрати, тому до кінця літа він побуде у тебе.

Я звичайно, все розумію, але син з невісткою перегинають палку. Я не проти виховувати внука, тим більше вже навіть не уявляю життя без нього. Так ви допомагайте хоча б фінансово, щоб ми не відчували ніяких турбот. Саме про це я і сказала синові, він поставив слухавку. І про гроші, які вони брали на телевізор, нагадала.

Я гроші ніколи не тринькали даремно, у мене завжди все по справі йшло. І буквально через кілька хвилин мені подзвонила невістка (як я зрозуміла син почав заперечувати їй і сказав, що гроші треба відправити):

– Добрий день, скажіть мені, будь ласка, навіщо ви нас вічно докоряєте нас нашим сином, між іншим це і ваш онук теж?

– Я докоряю? – перепитала я.

– Все що від вас треба – це сидіти мовчки з онуком. І нам не заважати заробляти.

– Знаєш що, люба, бери квиток і приїжджай до свого сина, а то він вже забув як ви виглядаєте.

– Коли вважатиму за потрібне, тоді і приїду. А ви замість того, щоб гроші просити, за онуком дивіться.

І не встигла я нічого сказати як вона повісила слухавку. У мене весь вечір не вкладалося в голові таке ставлення до мене.

Пізно ввечері мені дзвонив син і вибачався за свою поведінку, але сказав що любить свою дружину і нічого змінити не може. Сказав, що постарається з нею поговорити і надіслати грошей. Я йому пояснила, що не збираюся у них нічого просити. Ми і так як-небудь проживемо, а ви живіть собі спокійно. Коли совість у вас прокинеться, дивіться щоб пізно не було.

Внук і так вже все рідше і рідше згадує про своїх батьків. Я спробувала знову достукатися до сина, але йому важливіша його дружина. І слухати він мене не хотів, але я сказала, щоб ноги її в моєму домі не було. Бачити її у мене немає ніякого бажання.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page