З Олегом я познайомилася, коли мені було тридцять років. До того часу я ще не була одруженою, бо весь свій час займалася будуванням кар’єри. У мене була своя фірма, я фінансово себе дуже добре забезпечила, купила квартиру в центрі міста, авто, часто дозволяла собі поїздки закордон.
З чоловіками у мене якось не дуже складалося, та я цим не переймалася, вірила, що колись я таки знайду своє щастя. Якось на вечірці у спільних друзів мою увагу привернув доволі симпатичний чоловік. Він теж звернув на мене увагу, ми познайомилися. Виявилося, що у Олега схожий з моїм бізнес, тому в той вечір нам було про що поговорити.
Відтоді ми з Олегом не розлучалися, а незабаром почали жити разом. Через пів року нашого спільного життя Олег розповів мені, що у нього зараз великі фінансові проблеми і що він на межі розорення. Йому була потрібна велика сума грошей. Я без вагань продала своє авто і допомогла коханому, бо вірила, що разом ми ще заробимо собі не на одну машину.
Ми прожили три роки. Все було добре, у Олега справи пішли вгору. Єдине, що мене засмучувало, Олег не хотів дітей. Та я думала, що це у нього мине. Але і узаконювати наші стосунки він теж не спішив.
А близько місяця тому я з’ясувала, що Олег мені зраджує. Ні, я не читала його повідомлення, не обмацували кишені, не вистежувала його. Все виявилося набагато простіше. Півтора місяці тому Олег оголосив, що його відправляють у термінове відрядження на два тижні з колегою-чоловіком. Цього чоловіка я знала, такому терміновому відрядженню не здивувалася, бо робота чоловіка передбачала періодичні відрядження на тиждень-два. Загалом, ніщо не віщувало біди, чоловік благополучно відчалив.
А через тиждень, гуляючи по торговому центру, я стикнулася з тим самим колегою чоловіка, з яким Олег повинен був відправитися у відрядження.
– Вітання! А ви вже повернулися з Туреччини? – запитав він мене. – З якої Туреччини? – щиро здивувалася я. – Ви ж зараз з Олегом у відрядженні повинні бути …
– У відрядженні? – тепер уже здивувався мій співрозмовник. – У нас не було заплановано ніяких відряджень на найближчі чотири місяці. Олег взяв відпустку на два тижні, сказав, що ви в Туреччину їдете.
Я була ошелешена почутим. Було зрозуміло, що Олег мені нахабно збрехав.
Загалом, він сказав на роботі, що їде з родиною у відпустку, а мені набрехав про відрядження, а сам в цей час поїхав до своєї коханки. До того часу, поки він повернувся, я з’ясувала, що з цією жінкою у Олега давно серйозні відносини. І що за ті гроші, які я віддала йому, він купив коханій квартиру. Нещодавно у них народилася дитина. Я почувала себе зрадженою і використаною, я була не готовою до такого повороту.
Олег повернувся, ніби нічого й не бувало. Я не з тих, хто буде мовчати, тому відразу повідомила Олегу, що все знаю і запитала, як він міг. І тут на мене чекав ще один удар. Олег прямо у вічі мені сказав, що ніколи мене не кохав, тому і не хотів дітей. Але він хотів використати мене, викачавши з мене гроші і йому це вдалося. А тепер я нічого не доведу, гроші я сама йому віддала, можна сказати – подарувала.
Олег зібрав речі і пішов, а я і досі не можу зібратися докупи. Не можу повірити, що є такі люди, як Олег. І чому ця ситуація трапилася зі мною. Як тепер вірити людям?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
