fbpx
Життєві історії
Пів року тому дружини Павла не стало. Перед тим, як піти, вона сказала чоловікові, щоб поїхав в село і знайшов там Марію. Дружина дуже хотіла, щоб Павло хоч на схилі літ був щасливим

З самого ранку Марія білила хату, підмащувала в садку усі дерева. Сьогодні приїде її Павло, якого вона не бачила більше 30-ти років. Не знала сміятися чи сумувати від того, дуже шкода цих втрачених років, але душа сама радіє, їй не накажеш, що хоч старість вони доживатимуть разом.

Багато років тому Марія щиро покохала Павла, а він і сам душі у ній не чув. А коли пішов сватати наречену, то батьки категорично відмовилися від такого зятя, бо її сім’я була заможною, на той час, по тодішними сільським міркам, мала велике господарство, а у Павла нічого за душею немає, нащо такий їм родич.

Павло сприйняв це недобре, не міг змиритися, що з ним так повелися лише через те, що він з простої родини, і відтоді поїхав з села.

За ці роки Марія так і не вийшла заміж, залишилася сама, батьків вже й немає її. Ще багато років тому чула, що її Павло одружився, тому шукати його перестала.

А нещодавно до неї прийшов великий лист, писав її коханий.

Чоловік добре пояснював, що після того, як поїхав з села, знайшов роботу у місті. Там став зустрічатися з дівчиною, а потім дізнався, що вона чекає дитину, так вийшло, таке життя. Він завжди був порядною людиною, тому одружився відразу, адже дитина має рости з татом. Після того в село не повертався, не знав, як глянути Марії в очі, хоча все життя кохав лише її і його дружина добре знала, але хотіла батька для дитини.

А пів року тому дружини Павла не стало, перед тим, як піти, вона просила чоловіка знайти Марію, щоб ще встигнути побути щасливим, бо життя коротке, не потрібно йому відмовлятися від свого щастя і син батька зрозумів.

Павло сказав, що знає, що Марія й досі сама, заміж так і не вийшла. Сказав, щоб зустрічала його в неділю, він приїде не сам, завітає з сином.

На вулиці весна, промінчики сонця гріють Маріїні руки, які білять хатину, а думки про Павла гріють душу. Таки дочекалася вона свого жіночого щастя, хоч і на схилі літ. Вона тепер не буде більше одна.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page