fbpx
Життєві історії
Після візиту мами чоловіка я помітила, що на столі лежить обрізане яблуко. Виявляється, моя свекруха вирішила, що нам треба економити. Я не втрималася і запитала, як жінка, яка ходить в дорогій шубі, може економити на їжі. А вона мені відповіла, що шубу купив їй чоловік за кращих часів, і не викидати ж її тепер. А зараз часи інші, треба економити

Мама чоловіка не бідна жінка, вона вже кілька років вдова. Живе вона неподалік від нас, то ж частенько буває у нас в гостях. Те, що свекруха постійно у нас буває, нам лише на руку, адже бабуся забирає внука після школи, погодує його, повчить з ним уроки.

Спочатку все було нормально. А потім я стала помічати дуже дивні речі. Ми з чоловіком живемо не дуже багато, але і не бідуємо. Ми завжди купуємо собі овочі і різні фрукти. Ми просто вважаємо, що на цьому економити не можна.

Якось раз я помітила, що на столі лежить обрізане яблуко. Я якось відразу не надала цьому ніякого значення. Але історія почала повторюватися. Виявляється, ці зіпсовані фрукти на стіл кладе моя свекруха. Вони вважає, що хороші фрукти повинні лежати, а ось зіпсовані треба відразу ж їсти. Викидати їх не можна ні в якому разі.

– Треба економити! Адже все так дорого! Інакше взагалі ні на що грошей не буде вистачати!

І це говорить нам людина, яка ходить в норковій шубі і живе в трикімнатній квартирі. А нам забороняє їсти нормальні овочі і фрукти. Спочатку вона намагалася нагодувати нас підгнилими овочами і фруктами. В цей час хороші овочі і фрукти теж починали псуватися. Переконати свекруха в тому, що вона неправа, я так і не змогла.

Одного разу, коли свекрухи не було, я зробила ревізію і викинула всі підгнилі овочі та фрукти. Коли свекруха про це дізналася, то влаштувала мені грандіозну сцену. Потім вона поскаржилася на мене моєму чоловікові.

Я виявилася величезною марнотратом, найгіршою господинею, яка абсолютно не вміє економити. Я – дуже погана дружина, адже її син так важко працює, щоб у нас все було. А я це абсолютно не ціную.

Потім свекруха вирішила зашивати шкарпетки. Їй цього здалося мало: вона стала їх просто латати. І змушувала такі шкарпетки вдягати мого чоловіка і сина. Одного разу Антон повернувся зі школи весь у сльозах: діти помітили, в яких шкарпетках він прийшов в школу, і почали з нього сміятися.

Моєму терпінню прийшов кінець. Я серйозно поговорила зі свекрухою. Я намагалася їй пояснити, що ми не жебраки, ми можемо купувати собі нові шкарпетки. Свекруха обізвала мене марнотраткою і ледаркою. І дуже сильно на мене образилася.

Я не втрималася і запитала, як жінка, яка ходить в дорогій шубі, може економити на їжі. А вона мені відповіла, що шубу купив їй чоловік за кращих часів, і не викидати їй тепер шубу. А зараз часи інші, треба економити.

Чоловік попросив мене не звертати уваги на примхи своєї мами. А як я можу не звертати на це увагу?! Я не хочу їсти підгнилі овочі та фрукти і не хочу, щоб мій син ходив в шкарпетках з латками! Що буде далі, я навіть думати боюся. Що ще придумає моя свекруха? Як припинити це, я навіть не знаю. Адже так далі тривати не може.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook