В родині ситуація у нас склалася досить таки непроста.
Після весілля ми жили разом з Павлом у мами мого чоловіка.
Вона постійно, при будь-якій нагоді, вважала, що вона є господинею у своєму домі, і я маю жити за її правилами.
Мені то усвідомлювати було це все дуже непросто.
Я, можливо, трохи розумію її, адже вона господиня в своєму домі, але мені так жити було не просто.
Я відчуваю себе наче в чужому домі, мені там було знаходитися дуже непросто.
Я завжди думала, що мені приготувати, щоб усім сподобалося, щоб усі були задоволені.
Так як ми харчувалися разом з мамою, що сказати, завжди підбирала слова, я не відчувала себе там, як у себе в дома, там я була в гостях.
Бувало таке, що я не знала, що мені скаже свекруха.
Коли на плиті збігло молоко, або підгоріли котлети, я хвилювалася, як мала дитина, боялася, що мені скаже мама чоловіка.
Я знала, що свекруха мені обов’язково зробить зауваження, вона буде незадоволена і усім своїм виглядом показуватиме це.
Ми з чоловіком збирали гроші на своє житло.
Якось я зрозуміла, що хочу швидше мати власний дім і стала просити чоловіка, щоб ми взяли квартиру в кредит у невеличкому містечку, де живуть мої батьки, там квартири дешевші.
Я просто мріяла про своє власне житло, хотіла бути спокійною у своєму власному домі, не хвилюватися, коли щось поламається, або коли я щось не смачно приготую.
Зараз ми з чоловіком живемо в столиці, тут житло дорожче.
Та Павло хоче купити квартиру в столиці, біля своє мами, адже він у неї єдиний син і не може її залишити, його про це попросила мама.
Свекруха постійно йому каже, що він у неї один син і у неї лише є надія на нього, тому він має бути біля неї і не залишати її.
Мати чоловіка постійно наголошує, що скоро старість вже до неї вже прийде.
Щоб купити квартиру в столиці, нам ще довго потрібно жити з мамою чоловіка, але я не хочу.
А, якщо нам пощастить, і ми таки візьмемо квартиру в кредит у столиці біля мами чоловіка, то вона щодня буде у нас, вона людина така, що звикла так, щоб ми жили за її правилами.
Я не знаю, як вмовити чоловіка жити подалі від його мами.
Думаю, що так усім буде краще.
Як з ним поговорити, щоб чоловік став на мою сторону?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Мама щодня мені стала скаржитися, що втомилася, ще недобре їй і, хоча їй до пенсії рік, я сказала звільняйся, ми тобі з чоловіком даватимемо гроші. Мама звільнилася, їй стало легше, а я стала з чоловіком економити на собі, щоб було з чого їй допомагати. А якось, зовсім випадково, дізналася, що вона невістці гроші дає
- Брат з невісткою надумали продати мамин будинок, мені віддати мою частку, а маму в такому випадку вони заберуть до себе. Але я проти цього. Цей будинок – мамин, і він їй потрібен, це її куточок на цій землі, де все зроблено з любов’ю, тому я не дозволю його зараз продавати
- Коли Наталка їхала в Італію на заробітки, свою доньку залишила на матір в селі. Роки минали, вона трохи грошей їм висилала, але 100 чи 200 євро в місяць, бо в селі багато не треба жінці старій та дитині малій. А потім Наталка дізналася від людей, що донька її заміж виходить і поспішила в Україну. Подарунок приготувала і думала, що рідні дуже зрадіють розкоші такій
- Тато нещодавно мені з села подзвонив, мовляв, мама занедужала, приїжджай, доглядати будеш, важко вже їй. Я спочатку стала речі збирати, а потім зупинилася – не поїду до неї, хай там що хочуть люди говорять, а в мене життя своє
- Ювілей у мене був наприкінці березня. Я приїхала додому і зібрала всіх дітей і внуків за святковим столом. Спочатку все було більш-менш, але потім вони знову зчепилися за гроші. Кожен вважав, що йому дісталося найменше. Настрій вони мені добряче зіпсували. Тепер я думаю, що робити далі