Пишу сюди, а в самої такий важкий смуток на душі, що й не передати словами. Зараз, коди жінки кажуть, що в них є донечки, вірите, я дуже заздрю їм.
Напевно донька для жінки це справжнє благословення, інша справа – син.
Донедавна я зовсім не задумувалася про це, адже виховувала єдиного сина і все добре у нас було.
Згадую ті часи, коли я стала мамою, моєму щастю не було меж.
Я виховувала свого синочка хорошою дитиною, давала йому все, що могла. Скільки недоспаних ночей, не з’їдених сніданків та обідів, скільки разів собі у всьому відмовляла, аби в нього найкраще все було.
А найголовніше, що завжди була спокійна, що маю синочка, продовження своє. Буде мені мій Сергійко надійною опорою і щасливим майбутнім.
Син теж ріс гарною і доброю дитиною, слухався мене, тягнувся до мене, нам завжди цікаво разом було.
Після того, як мій син з дружиною зіграли весілля, я підійшла до наречених і щиро сказала своїй невістці, що я людина небагата, на жаль, великих статків, особливо, не маю, але якщо потрібна якась порада чи допомога, то я завжди допомагатиму їм усім, чим зможу.
Моя невістка Ірина прямо аж засміялася і відповіла, ніби жартома, що якщо їй порада буде потрібна якась, то вона до своєї мами сама звернеться, а грошей ніколи у мене просити не буде.
Я тоді не звернула увагу на її слова, ніби думала про своє, лише згодом зрозуміла, що дружина мого сина Сергія мала на увазі.
Згодом Сергій поїхав жити в квартиру своєї дружини – на іншому краю нашого міста вона розташована була.
Син мій, чомусь, все рідше став до мене приїжджати, Ірина у мене раз чи два була відтоді, як вони одружилися. До себе в гості вони мене ніколи не кличуть, навіть натяків на те ніколи не було.
Одного разу у мене кран на кухні зламався, я попросила, щоб син приїхав відремонтував, допоміг цим мені, він за декілька хвилин міг його полагодити, але відмовився, сказав, що їхати так далеко через кран не буде, заплатить краще майстрові якомусь, щоб він приїхав на днях і все мені відремонтував.
Звісно, що я грошей у Сергія не брала, сама оплатила ремонт.
Коли у моїх дітей народилася донечка, мене теж Ірина з Сергієм не покликали, сказали, що до немовляти чужих людей не кличуть, адже зараз такі обмеження, недуги різні, краще гостей не кликати.
Але ж я не чужа їм людина!
Коли кличу в гості до себе, не приїдуть ніколи, до себе додому не кличуть мене.
Сергій мій раніше цікавився моїм життям, а тепер сам й не подзвонить ніколи. Стали наче чужі.
Я ще розумію невістку, я зовсім чужа людина їй, вона мене любити не зобов’язана, якщо не хоче родичатися зі мною. Але ж син! Він так різко і несподівано віддалився від мене, наче мене у нього нема.
Виходить, що я виростила сина для чужої родини. Не розумію, що я зробила не так. Чи це всі сини такі? Якби я мала доньку, було б інакше?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую