fbpx
Життєві історії
Після весілля я переїхала жити до чоловіка. Ми вдвох працювати і майже порівну приносили гроші у дім. А через місяців 8 Олег сказав мені: “Ми тут з мамою вирішили, що ти погана господиня, тобі частіше потрібно готувати і прибирати вдома”. Мене це дуже здивувало, я сказала Олегові, що це не справедливо, бо я теж ходжу на роботу. Жінці готувати і прибирати потрібно щодня, в той час, як чоловіча робота – вкрутити лампочку і полагодити кран раз в місяць

Ми з моїм чоловіком Остапом одружилися відносно не так вже й давно. З дня нашого весілля минуло трохи менше року. А зараз у нашій з’явилися непорозуміння одні. Я дуже хотіла б їх вирішити.

До шлюбу ми з Олегом жили завжди окремо. Я була проти того, щоб з’їжджатися ще до весілля, і переїхала до нього тільки тоді, коли ми вже були у шлюбі. Перші місяці спільного життя далися нам непросто, думаю кожна сім’я мене зрозуміє.

Ми були щасливі від того, що тепер цілими днями можемо бути разом, а потім романтика пройшла, і почалися якісь непорозуміння з приводу нашого спільного побуту.

Олег – має дуже впертий характер. Він вважає, що обов’язки по дому діляться на чоловічі і жіночі, і що кожен з нас повинен займатися виключно лише своєю справою. Скільки я не намагалася йому довести, він так і не визнав того, що так звані «жіночі обов’язки» потрібно виконувати кожен день, витрачаючи багато часу і сил, а необхідність в тому, щоб поправити поличку якусь або полагодити кран – виникає не так уже й часто, якщо не сказати, що дуже рідко.

Хоча врешті мені довелося поступитися Олегові, оскільки не дивлячись ні на що я його щиро кохаю, і хочу зберегти наш шлюб, не дивлячись ні на що. Думала, що буду робити всі домашні справи в пів сили, щоб це не забирало багато енергії, і періодично купувати напівфабрикати, щоб не простоювати годинами біля плити вдома втомленій після роботи. На якийсь час це таки трохи спрацювало, суперечки з чоловіком припинилися на деякий час.

Однак нещодавно, зовсім несподівано, Олег сказав мені: «Ми з мамою порадилися між собою, і вирішили, що ти недостатньо хороша господиня, і що тобі потрібно більше часу приділяти усім справам вдома». Але я взагалі не розумію, чому я повинна тримати весь побут на собі, якщо ми з ним працюємо практично однаково, і я втомлююся так само, як і він.

У нас спільний сімейний бюджет, в який я вкладаю приблизно стільки ж грошей, скільки і мій чоловік. І після робочого дня мені теж хочеться зручно вмоститися на дивані і трохи відпочивати. Хочеться, щоб хтось нагодував мене свіжоприготовленою смачною вечерею, і виправ мені усі мої речі. Але, незважаючи на це, я йду і готую вечерю для нас обох з чоловіком, прибираю за нашим котом і мию завжди весь посуд. Хіба це справедливо?

Будь-який інший чоловік на його місці був би щасливий тому, що я для нього роблю, а моєму коханому і цього мало.

Олег скаржиться на те, що я рідко готую, а купую вже готові страви і напівфабрикати, що вдома у нас часто буває брудно, і що іноді посуд брудний по кілька днів стоїть. При цьому йому навіть лампочку лінь зайвий раз вкрутити, доводиться мені дуже часто по кілька разів нагадувати про це, і іноді замість того, щоб зробити щось самому в нашому домі – Олег, не задумуючись, витрачає гроші з нашого загального бюджету на виклик майстра до нас додому.

Я запропонувала йому варіант вирішення проблеми: я б могла піти з роботи і сидіти вдома, щоб більше часу приділяти домашнім справам, але такий варіант мого чоловіка зовсім не влаштовує. Він каже, що в цьому випадку нам доведеться розлучитися з ним, так як він не збирається постійно мене ось так забезпечувати все життя.

Ніяк не збагну, як можна вирішити це непорозуміння, яка заважає нам зараз, зберігши у нашій сім’ї хороші відносини. Я готова Олегові поступатися в дрібницях, але не хочу працювати в дві зміни. Що я роблю не так? Чому у мене є справи, які я щодня зобов’язана виконувати вдома після роботи, а в нього ні? Чи це усі сім’ї живуть так разом?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – master-plus.

You cannot copy content of this page