fbpx
Життєві історії
Після весілля ми стали жити у моїх батьків. Ще до шлюбу у чоловіка була земельна ділянка, оформлені всі документи на будівництво і залитий фундамент. Віктор сказав, що він будуватиме нам будинок зі своєї зарплати, а житимемо ми на гроші мої і моїх батьків. Про дітей просив поки забути і економити кожну копійку. Через 7 років ми звели гарний дім, зробили ремонт і вся рідня напрошувалася до нас на новосілля. А нещодавно мені зателефонувала сусідка, сказала, що по нашому подвір’ї вже декілька днів ходить жінка, яка чекає дитину. Запитала чи я не знаю її. Лише тоді я помітила, що мій чоловік перевіз вже всі свої речі з квартири

Ще до одруження у мого чоловіка була своя власна земельна ділянка за містом, оформлені документи та дозволи на будівництво і залитий фундамент. Віктор завжди мріяв про свій власний будинок.

Батьки його були люди бідні, тому після одруження, ми стали жити в квартирі моїх мами й тата. Я єдина дитина в сім’ї, тому батьки завжди старалися для мене.

Віктор працював на хорошій роботі, добре заробляв. Я працювала секретаркою у невеличкій фірмі, у мене зарплата була 8 тисяч гривень.

Ми з чоловіком добре розуміли, що довго з батьками жити не можна, тому домовилися, що його гроші витрачатимемо на будівництво будинку, а мої на побут і продукти. Мої батьки теж підключилися активно до цього. Тато з мамою самі оплачували комунальні платежі, купували продукти теж, мама іноді і на одяг мені гроші давала.

Я всі ці роки хотіла дітей, але Віктор переконував мене, що зараз це не на часі, потрібно спочатку будинок добудувати, а потім і про батьківство думати.

Гроші збиралися, відкладалися, а ми з чоловіком ще далі віддалялися одне від одного. Здавалося, що поступово той будинок ставав ціллю життя Віктора.

За 7 років важкої економії ми звели хороший будинок, зробили гарний ремонт. Ми вже стали думати про новосілля. А я пакувала речі в очікуванні нового життя.

Я уявляла, що ми заживемо по-новому, не потрібно буде кожну копійку економити, а по хаті скоро бігатимуть малі дитячі ніжки. І це було схоже на правду, але без мене.

І в усій цій метушні, я навіть не помітила, як чоловік по тихеньку перевіз туди свої речі. А одного вечора зателефонував мені і сказав, що подає на розлучення, бо в нього є інша. Просив зрозуміти, що всі ми люди, мовляв так вийшло, вона чекає дитину і залишити він їх не може. Будинок і ділянка на ньому, тому все справедливо, він сам на це заробив. Моєї жодної копійки туди вкладено не було.

Я навіть не пояснювала йому, що ми жили у моїх батьків, за мої з ними гроші, у мене просто забракло слів. Я довго не могла повірити в те, що це реальність. Мені зателефонувала сусідка, сказала, що чоловік в будинку живе з іншою жінкою, вона вже дитину чекає, запитувала чи я знаю її. Але що я могла їй сказати?

Я не знаю що мені робити, як бути далі? Я досі не сказала про все своїм батькам, не можу слів добрати? Де мені поради шукати і чи можна ще щось зробити в моїй ситуації?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook