fbpx
Життєві історії
Після весілля брат привів жити невістку до нас. Спочатку вона ще пробувала щось робити, але мама наша їй казала, краще відпочинь. Тепер Наталка нічого не робить, ні їсти не готую, ні прибирає, навіть посуд не миє за собою. А одного разу я вирішила все висказати своїй мамі, але не знала, що невістка в цей час вдома була, в своїй кімнаті сиділа

Останнім часом, правду кажучи, я таки дуже дивуюся своїй рідній мамі, у неї з’явився новий і головний пунктик в її житті: найбільше мама не хоче стати недоброю свекрухою. Вона постійно думає, що скажуть про неї люди, її невістка, батьки невістки і інші родичі та друзі.

– Я хочу побудувати хороші відносини зі своїм сином та його дружиною. Це вибір мого Віктора, ми повинні його поважати і приймати. Наталя – не найгірший варіант дружини для мого сина, який міг би бути. Освіта й неї є, працює, вихована така, – любить частенько повторювати мені мама.

«Ми» – це мама говорить про себе і про мене. Тобто, я теж повинна поважати і приймати вибір мого старшого брата за те, що Наталя з вищою освітою, поводить себе тихо і працює.

І не тільки приймати вибір свого рідного брата, але і всіляко забезпечувати маминій невістці комфортні умови проживання, як би це дивно не звучало: а то образиться, скаже, не дай Бог, що у неї свекруха з зовицею мріють її з Віктором розлучити і тільки й чекають цього дня, прямо навіть вночі сплять і лише думають про це.

Моєму старшому братові 29 років, мені 24.

Одружився Віктор з Наталею 2 роки тому. Наталя родом з невеличкого містечка, свого житла в столиці немає.

До заміжжя наша невістка орендувала з подругою невеличку однокімнатну квартиру, а після заміжжя вона прийшла до нас.

– Мамо, ми тут поживемо поки? – ніби запитав брат у нашої мами, входячи вже з речами Наталі в мамину квартиру, наче вона ще могла відмовити вже. – Будемо жити тут поки, а гроші відкладатимемо на квартиру. Місце ж є у нас.

Місце є. У мами в одноосібної власності трикімнатна квартира. І звичайно мама не була проти, адже це ж її рідний син:

– А як їм інакше своє сімейне гніздо отримати? Якщо платитимуть щомісяця за оренду квартири, то на свою власну вони ніколи не назбирають гроші. Та й що батьки Наталочки скажуть? У мене є трикімнатна квартира є, а діти орендують собі житло за великі гроші, вирачаючи мало не весь свій бюджет?

І почалася у нас цікаве життя. Спочатку Наталя начебто навіть намагалася по господарству щось робити, допомагати мамі з домашніми справами: посуд мила, готувати і прибирати бралася. Але тут же підбігала мама і приймалася невістку вмовляти:

– Ой, відпочила б ти трішки після роботи, мені не важко. Я сама, або дочка прийде зробить.

– Мамо, – вимовляла потім я, – що значить потім дочка зробить? Чому Наталі треба відпочити, а мені ні? Я вчуся, працюю ще. Вона тут живе, рахуй в нашій квартирі, нічого з нею не станеться, якщо передпокій вимиє або вечерю приготує для всіх. Врешті-решт вона повинна сама свого чоловіка годувати та їсти йому готувати.

– Ти ж нічого не розумієш, – стояла на своєму моя мама. В чужих людях, зі свекрухою живе. Думаєш солодко це? Скаже потім, мовляв, свекруха і сестра чоловіка недобрі люди виявилися. Та й Віктор наш що скаже? Що ми його дружину експлуатуємо? Не хочеш, дай я сама зроблю, менше мене не стане, не хвилюйся.

Ну роби, думаю. Раз тобі важливо, що невістка скаже чи подумає, роби. Але і сама Наталя, з часом, поступово звикла, що мама вдома все робить, вже й не бралася до роботи зовсім.

Прийшла з роботи сама, або Віктор, взуття брудне поставила в чистому коридорі, поїла, з-за столу встала і навіть не озирнулася, відразу до себе в кімнату пішла.

А що озиратися? Вона ж ніби як «в чужих людей» живе, гостя вона. Зараз свекруха підніметься, підбіжить швиденько і зробить все, що потрібно і посуд помиє після них.

Добре, що я вдома рідко бувала: робота і навчання майже весь час забирали у мене, я не мала бажання дивитися на те все.

Але і мене справи сімейні стосувалися безпосередньо. Брат з дружиною збирали гроші. Відкладали кожну копійку на своє краще майбутнє.

– Молодці вони, – хвалила мама сина з його дружиною, – Наталка у нас така дбайлива, копієчки зайвої не витратить ніколи. Так вони скоро зовсім на своє житло назбирають

Так, молодець, звісно, Наталка. Отримає гроші і в кишеню її складає. А за комуналку заплатить мама наша, свекруха її. Одяг є? Прекрасно, можна теж не витрачатися. І навіть на їжу не вигадувати нічого. Навіщо? Свекруха ж сама в магазин пішла, сама купила, сама зварила, сама посуд помила.

Тільки одна проблема була: кількість людей, які їдять в будинку збільшилася, а кількість здобувачів – скоротилося, тому як Віктор тепер зарплату віддавав не мамі, залишаючи собі на проїзд і на свої потреби, а дружині своїй. Так, на проїзд та харчування поза домом Дмитро теж собі залишав. Але решта йшла в скарбничку «на своє житло».

Приблизно через місяців 7, забираючи з поштової скриньки платіжки за комуналку, я побачила, що мама за минулий місяць плату не внесла. Тепер треба було заплатити в два рази більше.

– Що робити, навіть не знаю, – сказала мама, в квартирі в той момент ми були з нею одні, – грошей мені не вистачає зовсім. І в цьому місяці не вистачить теж. На харчування йде багато. Ти грошима можеш мені допомогти? Можливо, виручиш мене трохи цього місяця?

– Мамо, – відповідаю, – виручу, зарплату отримала. Стипендію собі залишу, як завжди, трохи від зарплати, решта віддам. Але дивись, нам не вистачає, а ти у Наталки і Віктора навіть копійки не попросиш ніколи. Можливо, вони все ж будуть вносити свою частку на комуналку та харчування? Їх же двоє.

– Ти не розумієш нічого? – зробила мама здивований вигляд і вже зовсім по-іншому подивилася на мене. – Так вони могли і на орендованій квартирі жити. Якщо вони будуть нам гроші віддавати, що там у них з накопиченнями буде? Скаже потім Наталя своїм родичам, що свекруха все гроші забирала і за харчі в них все вираховувала. Ти дай, я тобі поверну.

Перші пару місяців мама дійсно повертала мені гроші. Частину з них я не брала: мій внесок на моє проживання та харчування. А потім мама поступово стала «забувати». Один раз я нагадала і почула:

– А я одна повинна утримувати всіх? Ти живеш? Живеш. Світло і воду споживаєш? За стіл сідаєш?

– Сідаю, – погодилася я, – їм. Але і брат з дружиною їдять теж, набагато більше за мене, живуть і всім користуються. Я розумію, що тобі одній утримувати всіх складно, але я тут до чого? Вони на квартиру збирають, а де мої накопичення? Чому б вже тоді не скидатися всім разом?

– З свекрухою пощастило, – сказала Наталя, проходячи повз, адже в цей раз вона вдома була, – так зовиця жадібна попалася! Ну я так і думала, що не в усьому і завжди везти має!

– Ну навіщо ти так! – образилася на мене мама. Що тепер про тебе Наталя і її рідня подумає.

– А мені байдуже, – кажу, – що вона про мене подумає. Але годувати її і дорослого брата, поки вони збирають на квартиру я не наймалася. Віддавати буду четверту частину за комуналку, харчуватися буду окремо. Крапка. І так, я не буду намагатися здобути славу чудової зовицею, мені все одно, що про мене подумають і скажуть твої свати.

Я дійсно стала купувати собі продукти окремо віддаючи мамі четверту частину за комунальні послуги. Через що Наталка стала безпосередньо з мене сміятися. Сиджу у себе в кімнаті, до іспиту готуюся і чую, як на питання мами про те, чи вдома я, Наталка відповідає весело:

– Вдома. В кімнаті у себе сидить. Делікатеси їсть!

І мама моя посміхається разом з нею. Через місяць я з’їхала на орендовану квартиру з хлопцем. Живемо, навіть відкладати гроші у нас виходить. На що накопичуємо? На своє житло.

Мій молодий чоловік приїжджий, а мені ніхто не надасть таких шикарних можливостей, як Наталі. Я ж дочка, годі й думати, що скажу і що подумаю. Мамо? Мама поставилася до мого переїзду погано:

– Це що, я тепер всю комуналку одна платити буду? Ти розумієш, звідки у мене стільки грошей? Брата й Наталю не чіпай, їм свою квартиру купувати треба.

Телефон я поклала, нічого нового я не почую.

Тільки підозрюю, що Віктор з дружиною з таких райських умов з’їжджати не збираються нікуди. Вони ще довго будуть жити за мамин рахунок, а я залишилася недоброю для всіх.

Прикро мені, що рідна мати вибрала не рідну доньку, а невістку. Невже буває таке?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page