fbpx

Після важкого робочого дня іноді так хочеться смачної, ситної, домашньої їжі. Мама завжди готувала нам вареники, смажила відбивні і котлети, в нашому домі завжди пахло свіжою випічкою. А моя дружина нічого такого робити не хотіла, скільки б я її не говорив про це. І це при тому, що сама вона не ходила на роботу

З Олександрою я познайомився на вечірці у друзів. Вона відразу вразила мене своєю красою. Я закохався з першого погляду і вже в перший вечір зрозумів, що хочу, щоб ця красуня стала моєю дружиною.

Ми почали жити разом. Все було добре. Я ніколи не скаржився. У квартирі завжди було чисто і затишно. У холодильнику завжди було що поїсти. Як тільки я накопичив потрібну суму для весілля, то відразу ж зробив їй пропозицію. Пів року готувалися. Зіграли шикарне весілля. І все начебто добре, але все змінилося в один момент.

Я ніколи не вірив коли мені говорив, що людина може кардинально змінитися після весілля. Я думав, що це все жарти  і вигадки. Адже ми вже давно живемо разом і мене все влаштовує. І вона теж не скаржилася. Раз погодилася, значить все в порядку. І місяця не минуло після весілля, як Олександра звільнилася з роботи. Причому мені про це нічого не сказавши. Просто в один з днів вона не пішла на роботу.

Я відповідно поцікавився в чому справа. У відповідь почув, що вона вже давно написала заяву і вже навіть два тижні відпрацювала. Ну добре. Я прийняв це. Тим більше я не фінанси не скаржився і моєї зарплати зазвичай нам вистачало, а свою я навіть не знав куди вона витрачала.

Якось увечері я прийшов після роботи додому. Зібрався повечеряти, а в холодильнику немає нічого. На моє запитання вона відповіла підвищеним голосом: «Я в кухарки не наймалася і взагалі мені набридло готувати. Я і так тобі два роки готувала. Тепер твоя черга».

Ну нічого, думаю, якось це у неї минеться. Минув тиждень, я готую собі сам. Я б і не скаржився, але я просто не встигаю готувати. Працюю до пізно, так вона ще й з’їдає все за день. Знайшов вихід. Став замовляти собі готові обіди на роботу. Ну там не тільки обіди, а на весь день тобі привозять їжу.

Після важкого робочого дня іноді так хочеться смачної, ситної, домашньої їжі. Мама завжди готувала нам вареники, смажила відбивні і котлети, в нашому домі завжди пахло свіжою випічкою. Олександра нічого такого робити не хотіла, скільки б я її не говорив про це. І це при тому, що вона не ходила на роботу.

З дружиною ми в підсумку розлучилися через рік. Вона так нічого і не хотіла робити, просто лежала цілими днями і дивилася телевізор, або сиділа в телефоні. З таким виглядом, ніби все, життя вдалося! Ось я і не витримав. Зараз живу один. Досі харчуюся готовою їжею і тепер пильніше буду відноситися до вибору дружини.

Фото ілюстративне – maya-ballet.

You cannot copy content of this page