fbpx

Після того, як в нас з’явився синочок, через 10 місяців я дізнаюся, що знову чекаю дитину. Ми з чоловіком тоді бідно жили, тому такого не планували. Батьки наші дуже незадоволені були, родичі стали від нас відвертатися. Тому ми з чоловіком прийняли таке рішення, яке прийняли. Люди досі мене запитують, чи не шкодую я про це

Коли я закінчила школу, то Степан мене відразу заміж покликав. Мій коханий якраз тоді повернувся з армії. Сім’я, що у мене, що й у нього бідова зовсім, незаможними наші рідні були.

Весілля та святкування, як такого і не було, бо не було грошей. Обручки й ті мені від моєї матері дісталась, а Степанові від його бабусі. Житла свого у нас також не було, добре хоч, що чоловік знайшов непогану роботу на заводі і йому дали дуже малесеньку кімнату в гуртожитку.

Але ми такі були раді тому куточку, що я вам передати не можу це словами. Це для мене був справжній старт у самостійне сімейне життя.

А вже через два місяці після весілля я дізналася, що ми станемо батьками, адже я чекаю дитину. Ми з Степаном, звичайно, дуже зраділи, але була проблема з житлом, адже в гуртожитку з дитиною важко було.

В призначений термін у нас з’явився хлопчик, наш довгоочікуваний синочок. Я просто розчинилася в ньому відразу і стала насолоджуватися кожною хвилиною, проведеною разом зі своїм малесеньким дитям. Чоловік теж був дуже щасливий. Але не все було так безхмарно.

І ось, коли нашому синочку було рівно десять місяців, я дізналася, що знову чекаю дитину. Це було велике здивування для нас і одночасно радість. Стільки думок в голові, адже цього ми не очікували точно.

Я багато думала як сприймуть цю новину рідні. За реакцією батьків, я зрозуміла, що вони не в захваті від цього зовсім. Це були холодні фрази, що натякають на те, що зараз не час нам зовсім мати другу дитину, добре б першу на ноги поставити, нам краще зараз взагалі про житло потрібно подумати.

Відтоді вже минули роки, було дійсно важко, викручувалися ми тоді як могли, зате зараз діти вже дорослі, в нас власний великий будинок і ми дуже щаслива родина. Якби не підтримка, свого часу, чоловіка мого і не мій сильний характер, то не було б у мене такої чудової донечки.

Та й ми з чоловіком, може, і не зважилися б на другу дитину через відсутність свого житла і інших проблем, адже жилося нам тоді дійсно непросто. Коли тебе всі навколо засуджують, що ти живеш у злиднях, не маєш даху над головою, а хочеш мати дітей, то дуже важко стає на душі.

Але знайте добре, що іншого шансу може не бути. Якщо Бог посилає вам дитинку, то це велике щастя.

Запам’ятайте, якщо хочете діток, не чекайте кращих часів, живіть зараз. Адже, колись буде у вас і власне велике житло і шикарне авто, якщо ви працьовита людина в житті завжди всього досягнете в житті, потрібно лише зачекати.

А от, якщо чекатимете довго, то думати про дитину може бути вже пізно. У своїх палацах житимете самотньо. Не даремно люди говорять, що коли Бог дає дитинку, то й дасть на дитинку. Хіба не так?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page