fbpx
Життєві історії
Після того, як не стало свекра, я запропонувала мамі чоловіка перебратися до нас. На той час ми побудували великий заміський будинок. Одного разу я мимоволі підслухала розмову чоловіка з його мамою. Якби я знала, до чого призведе моє співчуття

За 20 років життя з чоловіком нічого поганого про свою свекруху я сказати не могла. Раніше ми з нею жили в різних містах і бачилися кілька разів на рік на свята і дні народження. Я завжди до неї добре ставилася: в наші рідкісні зустрічі вона здавалася приємною, розважливою і дуже доброзичливою.

Тому після того, як не стало свекра, я не замислюючись запропонувала мамі чоловіка перебратися до нас. На той час ми побудували великий заміський будинок, а дорослий син поїхав на стажування за кордон. Якби я знала, до чого призведе моє співчуття!

Мила і на вигляд інтелігентна Марія Іванівна, переселившись в наш дім, показала себе з зовсім іншої сторони. Перші дзвіночки Десь через два місяці після приїзду «мами» стало помітно, що чоловік змінився. Він почав чіплятися до дрібниць, критикувати мою їжу, дорікати зайвими витратами. Говорив, що я погана господиня, купую шкідливі продукти, не слідкую за будинком. Хоча раніше такого не було.

Потім чоловік перестав мені допомагати по дому, мовляв, не чоловіча це справа. І чим більше проходило часу, тим більше категоричним і незговірливим він ставав.

Одного разу я мимоволі підслухала розмову чоловіка з його мамою. І зрозуміла причину настільки разючих змін: під час бесіди свекруха нещадно мене критикувала. Вона перераховувала всі мислимі і немислимі недоліки, говорила, що я сиджу і нічого не роблю, хоча я і на роботу ходжу, і по дому все встигаю. Звичайно ж, говорячи, яка я погана, свекруха дуже шкодувала свого синочка. У цей вечір у мене відкрилися очі, але, на жаль, було занадто пізно. Ситуація з кожним днем ставала все гіршою.

Чоловік відмовився від моєї їжі, і тепер на кухні орудувала свекруха. Всі вихідні він працював її особистим шофером: возив по поліклініках, магазинах і базарах. Чи потрібно говорити, що управління нашим сімейним бюджетом він теж довірив їй! Я як могла намагалася виправити ситуацію, але всі спроби були провальними: чоловік зовсім мене не чув. Єдина людина, до думки якої він прислухався, була свекруха.

Я не витримала і пішла від чоловіка. Тепер я живу в нашій крихітній міській квартирі і готуюся до розлучення. За два роки ми з чоловіком стали зовсім чужими людьми, двадцять років щасливого сімейного життя перекреслені одним махом.

Тепер я розумію, що моєю найбільшою помилкою було те, що я пустила в свій дім свекруху. Якби я і далі тримала її на відстані, цього б не сталося. Просто я б ніколи не могла подумати, що навіть після двадцяти років життя зі мною, мама чоловіка залишилася для нього авторитетом.

Фото ілюстративне – rasplove.

facebook