fbpx
Життєві історії
Після того, як чоловік залишив мене і ми розлучилися, я довго не могла знайти роботу, тому поїхала за кордон. За роки, що працювала в Італії купила донькам по квартирі, зробила ремонт в маминій хаті, провела туди воду і газ. А коли повернулася, теж стала жити в селі, пішла працювати в їдальню. Якось взяла вихідний, мама з сестрою були на роботі. Я стала прибирати і побачила дивні папери. В документах було чорним по білому вказано, що мамина хата належить сестрі. Рідні люди так не по-людськи вчинили зі мною, Марина надіялася, що там я знайду багатого жениха

Коли я розлучилася з чоловіком, то діти були вже дорослі. Так, як ми жили в його квартирі, то після розлучення я повернулася до мами. Старша донька працювала у місті, вони з подружкою орендували квартиру, а менша – навчалася, тому жила в гуртожитку.

З мамою жила моя рідна сестра, вона була неодружена, хоча їй давно за 40. Вони мене підтримали в найважчі дні, сказали, що разом з усім впораємося і життя пішло своєю чергою. В селі роботи не було, тому, пару місяців, я заробляла на хліб одними підробітками, а потім зрозуміла, що це не справа. Маю двох донечок, яким маю допомогти, а я сама собі ради не можу дати, бо на хліб навіть не маю. Та й на мамину пенсію жити не хотілося, а сестра, на відміну від мене, в селі давно мала роботу, хоча теж заробляла суцільні копійки.

Тоді я вирішила поїхати за кордон, собі життя покращити і рідним людям допомогти. Вибрала чомусь Італію, бо там багато наших жінок гарно заробляють.

Рік за роком я там звикла, стала добре заробляти. Дівчат своїх заміж віддала, кожній купила по квартирі. А коли приїжджала додому, то ще й добрі гроші давала мамі з сестрою на ремонт хати, бо думала жити буду там, коли повернуся, щоб не заважати дітям. Провела мамі і воду і газ.

Так спливло більше 10 років, я відчула, що сил вже тих немає, і сказала рідним, що повертаюся. Ні доньки, ні мама з сестрою мене не відмовляли, навпаки погодилися, що вже пора і відпочити, бо не молода вже по закордонах гарувати.

Я повернулася жити до мами, господарювала і влаштувалася на роботу у шкільну їдальню. Гроші не великі, але дохід стабільний, та ще й складених грошей залишилось трохи, скільки мені потрібно.

Коли мама з сестрою були на роботі я прибирала в хаті і натрапила на документи. Виявляється хата вже давно належить моїй сестрі Марині. Як тільки я поїхала за кордон, мама оформила дарчу на неї. Коли вони прийшли додому, то стали виправдовуватися, що все це формальність. Мама просто думала, що я там вдало влаштую життя, вийду заміж, а в Марини життя не склалося, тому хату вона хотіла залишити їй.

Мені так прикро стало, як ніколи. Я й не знаю, що робити тепер. Жити з мамою і мариною мені важко, не можу пробачити. До доньок напрошуватися не хочу, у них свої сім’ї, зовсім не до мене їм. Хіба що за кордон повертатися, щоб собі на житло заробити? та сил вже немає на це.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook